До роздумів цього разу підштовхнули події у Білорусі. Людина – дивна істота. Вона не тільки вважає, що істина в кожного своя, але сама для себе часто-густо при різних обставинах вважає істиною зовсім протилежні речі, навіть не помічаючи цього.
21-е століття по праву можна назвати віком «великого срачу» у Інтернет-мережах. Бо зараз кожен, сховавшись за анонімним ніком, має можливість у будь-який процес чи будь-яку подію вставити свої «п’ять» копійок. Й цьому не заважає ані рівень освіти чи культури, ані рівень інтелекту, ані політичні вподобання, ані будь що інше. Бо кожен зараз вважає не тільки своїм правом, але подекуди й обов’язком влізти в обговорення та оприлюднити свою думку. Думками, коментарями, експертними свідченнями, а найчастіше – бото-навалою зараз заробляють на життя. Зараз навіть поважні телевізійні політшоу вдаються до оприлюднення того, про що йдеться у соціальних мережах, вважаючи це голосом народу.
І ось, чим більше знайомишся із цим «інтернет-голосом», тим рельєфніше у цього «інтернет-народу» проступають подвійні стандарти щодо будь-чого, а найчастіше – щодо політики держав, партій та окремих функціонерів чи, як тепер модно казати, експертів.
І треба сказати, що умовні «революціонери-майданівці» тут куди чесніші ніж умовні «консерватори-антимайданівці».
Судіть самі.
Візьмемо за знову ж таки умовну точку відліку - революцію (чи переворот) 1917 року у Російській імперії.
Ця революція в умах радянської людини - як матриця. Була і є. А радянських людей на пострадянському просторі все ще більшість, до того ж до них дивним чином приєднуються онуки, які того Радянського Союзу в очі не бачили, але вважають, що знають про нього більше правди ніж ті, хто у ньому жив.
В чому ж тут подвійні стандарти?
У відношенні до самого факту революції, бунту, опору чи вуличного протистояння.
Бо революціонери-більшовики 1917 року на чолі із Леніним-Сталіним – герої, а сучасні революціонери-майданівці – «кастрюлеголові» фашисти-бандерівці, бо «це інше»!
Більшовики зруйнували велику і досить успішну державу, яка розвивалася майже як все в Європі. Ну і що? Зробили державу для народу! А бандерівці державу Януковича знищили, а народу що? Тому - для вас це інше! (Не будемо тут говорити про те, що більшовики радянську державу будували кривавими руками, і не 7 років, а принаймні 20, і куди з більшими ресурсами, ніж Україна.)
Більшовикам допомогли звалити Російську імперію німецькі капіталісти. Ну і що? А бандерівців американці з німцями, ви вважаєте, фінансують проти Росії.
Більшовики вирізали силу силенну людей. Ну і що? Різали ворогів народу! А бандерівці, ви говорите, вбивають "народ Донбасу". Більшовики заморили голодом десятки мільйонів людей, серед яких більшість - українці! І що? Це американські байки! А бандерівці, ви говорите, комунальні підняли - ось що головне!
Більшовики заборонили ходити в церкви. Ну і що? Попи були ворогами народу! А бандерівці російську церкву гноблять. Це інше, вам здається?
Більшовики в гулагах викорінювали інакомислячих. І що з того? Невинних туди не садили! А бандерівці канали Медведчука закрили і омонівців разом з «захисниками» Донбасу садять. Це, звичайно, страшніше ГУЛАГу і взагалі інше.
Більшовики силою примушували до радянського патріотизму і російської мови. І що? Бандерівці всім нав'язують свої українські цінності і мова. Це інше, запевняєте ви?
Навіть незважаючи на те, що під час Другої світової війни в СРСР було незліченно людей, які не прийняли «радянські цінності» і готові були співпрацювати навіть з прийшлим ворогом, щоб повалити радянську державу, навіть незважаючи на це, через 70 років після трагедії сталінські міфи не зникли. Адже це - інше, впевнені ви...
Пам'ятники більшовикам зносити не можна. Вулиці та міста з їх іменами перейменовувати - злочин. Символіку червоного терору забороняти - не можна! А ось з Майданом (як уособленням боротьби українського народу з олігархами, злодіями і зрадниками від Партії регіонів) треба поступати як можна більш жорстоко!
«Совки» несуть квіти до пам'ятників Леніну (там, де вони ще є), сто раз в Харкові повертають проспекту ім'я Жукова, носять прапори з серпом і молотом, хтось ностальгує за радянським щастя, а в соцмережах наполягають, що треба було б Майдан придушити і залити кров'ю. Тому що Майдан...
А що Майдан? Так, майданну України підтримують ЄС, США і НАТО. А Леніну адже теж за розвал Росії платили європейці. Помилилися. Самі вигодували, самі тепер і робити що - не знають...
Так, постмайданна Україна будує українську самостійну, незалежну державу. Це дуже важко. Подивіться на всі постколоніальні держави - їм всім важко. А в СРСР боротьбу з колоніалізмом підтримували і вважали прогресом. Що ж змінилося? 14 республік теж були колоніями СРСР. Он Путін в останній своїй промові визнав, що Росія ніколи не зникала, що і СРСР, і РФ - це все та ж Росія! Тому Індії, наприклад, там Кенії, навіть англомовній Австралії було і можна, і потрібно скинути ярмо Великої Британії, а Україні скинути ярмо Росії - категорично не можна! Придушити її за це, зрадницю!
Так, постмайданна Україна дбає про свою мову і про свою культуру. Чому не можна? Чому СРСР мав право на русифікацію і уніфікацію населення, щоб воно іменувалося однією назвою - радянська російськомовна людина? І не тільки мав право, але за 70 років зробив це. Всі 14 «сестер» донині відроджують свої мови і свою культурну ідентичність після задушливих радянських інтернаціоналістичних обіймів. Їм говорили, що все можна, а робили все, щоб виростити «нову людину», яка майже не має етнічних ознак. Здається, саме тому всі і розбіглися, коли ослабли «братерсько-сестринські» обійми. І повертатися ніхто не збирається.
Крім Білорусі.
Дійсно - в Білорусі багато хто все ще хоче в Росію і підтримує всі дії Лукашенка. Якщо заглянути в ті ж соцмережі, то бачиш, з подивом і жахом, скільки чи то реальних людей, чи то ботів відверто радіють арешту Протасевича, вітають батьку Луку з блискучою операцією, і думають, що саме так треба було б діяти і в Україні, тоді б і там був порядок, а не майданівські пристрасті...
А що такого зробив Протасевич? Ленін свого часу заявив, що «з іскри займеться полум'я», і створив революційну газету «Іскра», яку нам в шкільній історії подавали, як зручний інструмент більшовицької пропаганди, і таки запалив революційне полум'я. Друкували газету десь за кордоном Росії, а Сталін і інші революціонери-бойовики-терористи контрабандою ввозили її в імперію, підриваючи її, таким чином, і зовні, і зсередини. Ось їм було можна! Ось вони здійснювали подвиг! А Протасевичу - не можна, Протасевич скоїв злочин! Чому? Тому що це... інше для вас! Так? В цьому справа? Правнуки навчилися інформувати народ і цим активізувати його на прикладах легендарних прадідів, на яких моляться в державі, а з'ясувалося - що для вас це злочин...
Подвійні стандарти...
Білоруси ці подвійні стандарти застосували і до України, коли як мантру повторювали, що у них Майдану не буде, тому що вони люди помірні, з каструлями на голові скакати не стануть, квіточок не топтатимуть, обійдуться без «коктейлів Молотова» і спалення шин. Вони не скидали пам'ятників Леніну, не створювали (як Ленін!) бойових дружин, не приймали (як Ленін!) грошей у «іноземних агентів" не ставали соросятами. Вони хотіли зробити все мирно і «цивілізовано». Вони тільки писали і читали «Нехта» Протасевича. Як Ленін і більшовики «Іскру». І ось, тепер - розплачуються. І розплачуватися будуть ще довго. Тому що подвійні стандарти - вони ж вимагають жертв.
Тому що, коли у тебе немає однієї постійної думки про щось, коли тебе кидає з одного боку в інший, коли ти одну і ту ж річ одночасно вважаєш і білою, і чорною - ти легка здобич! Тебе обов'язково впіймають ті, хто таку кашу в твоїй голові влаштував для досягнення своїх інтересів, а ти не зміг цьому протистояти. І тоді тобі можна впарювати все, що завгодно. Просто говорити - «це інше». Без аргументів і доказів. На біле говорити - чорне, а на чорне - це біле. І ти повіриш і погодишся.
Як вже майже погодився з тим, що операція із захоплення військових злочинців, бойовиків-вагнеровців, яку планувала Україна разом з міжнародними силовиками і авіакомпанією, якій належав запланований літак, і піратське затримання журналіста Протасевича, який хотів допомогти звалити злочинний режим - це одне і те ж. Тому, треба зрозуміти: якщо ви за більшовиків і революцію 1917 року з усіма її героями на 70 років вперед - ви повинні бути і за Майдан. А якщо ви проти Майдану, то повинні бути і проти більшовиків і того, що вони побудували. Тому що між цими явищами немає принципової різниці. І ті, і інші - знищили державу, яка була, взяли владу і будують свою державу за своїми уявленнями: через репресії, знищення внутрішніх ворогів, «нову економічну політику», допомогу Заходу, а потім - видно буде, так далеко заглядати важко (за цією логікою, ми десь в умовному 1924 році!). А якщо вам миле те, що трапилося сто років тому і потім "варилося" ще сімдесят років поспіль, а те, що відбувається в Україні зараз, для вас гидке - у вас з головою проблеми. Щоб відчути ясність мислення, перед тим, як голосувати за придушення Майдану, придушіть в собі СРСР у всіх його проявах. Тільки так буде чесно. Тільки так зникнуть подвійні стандарти.
Якщо ж ви будете їх – подвійні стандарти! – відстоювати, шукати аргументи за любов до більшовиків та за ненависть до Майдану – вашу особистість обов’язково розірве на частки страшний звір під страшною назвою «когнітивний дисонанс»… А то і біполярний розлад дістане...
Костянтин Кузьменко, Київ
