29 грудня у Шевченківському суді міста Києві відбулось 2 судових засідання: спершу суддя Олег Малинников переніс слухання справи щодо призначення запобіжного заходу у вигляді застави у 6,5 млн грн директору компанії YouControl на 11 годину 2 січня 2018 року.
На другому засіданні, яке оголосили закритим, суддя Володимир Бугіль повторно арештував кошти, вилучені працівниками СБУ, попри свою ж ухвалу 1 листопада про скасування арешту і попри 7 судових ухвал про повернення коштів власникам загалом.
Напередодні, 27 грудня слідчі СБУ вручили повідомлення про підозру директору компанії YouControl за статтею 361 ч.2 ‒ (незаконне втручання в роботу ЕОМ (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж).
Слідчий СБУ Денис Мазурков, прокурор ГПУ Олеся Скрипник (щодо якої здійснюється дисциплінарне провадження Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів через невиконання рішення суду про повернення коштів), перед початком кожного судового засідання, в якому бажають взяти участь представники ЗМІ, вносять клопотання про проведення судового розгляду в закритому судовому засіданні. Це робиться умисно: зробити процес закритим від громадськості. Представники компанії YouControl щоразу вказують на необґрунтованість цих клопотань та на резонанс справи і відстоюють відкритість судового процесу.
Через таємницю слідства ми не можемо розповісти усе, лише “деякі нюанси” для розуміння ситуації, які стали відомі з ухвали суду про арешт коштів від 29 грудня 2017 року.
Свідомий обман чи непорозуміння?
Все почалось з дзвінка 27 грудня: слідчий СБУ запросив Сергія Мільмана на допит та повідомив, що готовий повернути частину коштів, вилучених під час обшуків, адже з березня цього року суди винесли вже 7 рішень щодо повернення коштів компанії ‒ досі жодне з них не виконане.
"Як ми зрозуміли з телефонної розмови, слідчий хотів нарешті виконати ухвали судів і повернути кошти. Я прийшов з усіма документами і представником, але вже на зустрічі про повернення коштів мова не йшла ‒ натомість я отримав підозру у вчиненні злочину", ‒ каже Сергій Мільман, засновник та директор компанії YouControl.
Як виявилось, на суді 29 грудня слідчий СБУ Денис Мазурков та прокурор ГПУ Олеся Скрипник клопотали про заставу в розмірі 6,5 млн грн в якості запобіжного засобу Сергію Мільману. Сторона захисту компанії YouControl надала заперечення і суддя Олег Малинников переніс засідання на 11 год. 2 січня 2018 року, щоб ознайомитись з ними.
"Хочу звернути увагу, що досудове розслідування за ч.2 ст.361 КК України слідчим ГСУ СБ України здійснюється з грубим порушенням принципу підслідності, який закріплений ст. 214 КПК України. Кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 361 КК України не входить до переліку статей визначених в ч.2 ст. 216 КПК і підслідність не визначена прокурором, а відтак досудове розслідування має проводитися слідчими Національної поліції України, а не слідчими СБУ", ‒ каже Андрій Костенок, голова АБ “Андрія Костенка”, яке захищає компанію YouControl.
На суді був присутній Георгій Логвінський, народний депутат України, заступник голови комітету з прав людини та віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи. Він сказав, що готовий взяти Сергія Мільмана на поруки.
"Заява компанії YouСontrol була предметом розгляду комітету Веховної Ради з прав людини. Ми навіть зробили окрему робочу групу з присутністю омбудсмена. Принципи прозорості та відкритості – саме ці принципи будувались з метою візової лібералізації, ратифікації відповідних нормативних документів і рекомендацій Ради Європи. Коли йде мова, що кримінальне провадження ґрунтується на підставі розповсюдження відкритої інформації або аналізі відкритої інформації – це дивно", – сказав Георгій Логвінський.
Якими нитками шита "справа YouControl"?
В ухвалі від 29 грудня 2017 року вказано, що компанії YouControl інкримінують "несанкціоноване" автоматизоване втручання в роботу ДП "Національні інформаційні системи" (НАІС), що призвело до витоку, блокування інформації та спотворення процесу обробки та маршрутизації інформації”.
Але ці звинувачення є абсурдними: компанія YouControl має усі законні підстави автоматично створювати аналітичний продукт на основі відритих даних. Зокрема ця можливість чітко прописана у постанові Кабміну від 21 жовтня 2015 року №835 ст. 11:
"Інтерфейс прикладного програмування має забезпечувати можливість автоматизованого (без участі людини) доступу до всієї інформації оприлюдненого набору даних шляхом їх перегляду та читання (без можливості внесення змін) за запитом у цілодобовому режимі без вихідних та достовірність такої інформації на момент її запиту".
Більше того, ще у травні 2017 року у відповідь на адвокатський запит ДП “НАІС”, Мін’юст, Державна судова адміністрація України, Державна служба статистики, Мінекономрозвитку, Державна фіскальна служба зазначили, що жодного несанкціонованого доступу з боку компанії YouControl зафіксовано не було.
"Підставні" комп’ютери у експериментах слідчих
Цікаво те, що правоохоронці СБУ в рамках провадження провели кілька судово-слідчих експертиз. Але у об’єктивності цих експертиз є сумніви.
"Для слідчих експериментів правоохоронці використали комп’ютери, які не були вилучені у нас під час обшуків, які не належать компанії і не мають до нашої справи жодного стосунку. Це належно зафіксовано протоколом вилученого майна. Чию техніку "пришили" до нашої справи СБУ – нам невідомо. Чому вони роблять експерименти на чужих комп’ютерах, а судять нас?" – зазначив після судового засідання Сергій Мільман, директор компанії YouControl.
Також слідчі в ухвалі зазначають, що компанія YouControl діє всупереч "чинного" законодавства, а саме: законів України "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно-телкомунікаційних системах", "Про телекомунікації", "Про захист персональних даних" – хоча Законом України "Про доступ до персональних даних" гарантоване право фізичних і юридичних осіб на безперешкодний доступ і використання відкритих даних (тобто саме те, що інкримінується Сергію Мільману). Більше того, сторона обвинувачення не вказує статтю та частину порушеного закону, не вказує методів порушення та наслідків, які настали через вчинення доступу до інформації, начебто на порушення цих законів. Але на цих припущеннях і ґрунтується уся підозра.
Служба гуманітаріїв України
Слідчі СБУ стверджують, що система YouControl порушила встановлений порядок проходження тесту Тюрінга (Google reCAPTCHA), яка начебто комплексно захищає систему.
При цьому слідчих не цікавить, що згідно постанови Кабміну "капча" розглядається як обмеження доступу до інформації:
"Оприлюднення набору даних передбачає можливість їх перегляду і завантаження без проведення додаткової авторизації, проходження автоматизованого тесту для розрізнення користувачів чи інших обмежень",
– ст. 21 постанови Кабміну від 21 жовтня 2015 року №835.
Ми лише хочемо нагадати курйозний випадок з Державною судовою адміністрацією України, коли вони весною 2017 року незаконно ввели "капчу" на доступ до реєстру судових рішень, але згодом скасували її через численні нарікання користувачів.
Чому сума застави саме 6,5 млн грн?
У наслідок безпідставних підозр нараховані і необґрунтовані "збитки" державі. Мова іде про те, що компанія YouControl мала укласти угоди з ДП "НАІС" про доступ до реєстрів. А оскільки таких договорів не було, то за версією слідства та чиновників компанія нанесла "міфічних" збитків ДП "НАІС" у розмірі 882 тис. 106 грн та ДП "Інформаційно-ресурсний центр"(на сьогодні ліквідований) – у розмірі 5 млн 592 тис. 903 грн.
І це при тому, що ст. 17 Постанови Кабміну №835 наголошує на протилежному: “Відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація у формі відкритих даних (відкриті дані) оприлюднюється для вільного та безоплатного доступу до неї. Відкриті дані дозволені для їх подальшого вільного використання та поширення.
Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, зокрема в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту відкриті дані з обов’язковим посиланням на джерело їх отримання”.
"В жодному Законі України немає імперативного зобов’язання до укладання угод з державною установою для того, щоби у вільному доступі отримувати дані. Попри це ми з лютого 2017 року звертаємось до ДП "НАІС", щоб укласти договір про співпрацю. Спершу наші прохання чиновники ігнорували. Згодом нам почали казати прямо: якщо ви вирішите питання з кримінальним провадженням, яке порушило щодо вас СБУ, будемо говорити про співпрацю. Натомість правоохоронці кажуть: укладіть договір з ДП "НАІС"... Ми у замкненому колі, ситуація не вирішується, але ми не будемо іти на неформальні домовленості", – зазначив Данило Глоба.
Компанія YouControl вважає, що такі безпідставні підозри – це порушення законних прав усіх громадян та юридичних осіб України на доступ до публічної інформації.
Для доступу до публічних даних потрібен хабар?!
Ну і вишенька на торті. Це витяг з ухвали суду, що стосується процедури і причини арешту коштів, вилучених СБУ у березні 2017:
"23 березня під час проведення обшуку за адресою проживання Мільмана С. А. вилучено кошти в розмірі 26 тис. 900 доларів, які не були зазначені в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку. 24 березня кошти оглянуто та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні".
Згодом слідчі "обґрунтували", що що іноземна валюта була "легалізована через злочинну діяльність для схиляння посадових та службових осіб (адміністраторів та володільців реєстрів) фінансування та матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення".
"Це дуже "по СБУшному" витягувати обвинувачення з пальця. Звісно, правоохоронці не представили жодного раніше підкупленого чиновника, не надали жодних доказів того, що ми комусь давали хабарі. Також для нас є нонсенсом: навіщо підкуповувати чиновників – володільців реєстрів, коли доступ до публічних даних має бути безперешкодним та відкритим?”– іронізує Сергій Мільман, директор компанії YouControl.
Замість післямови
Нам здаються дивними ті речі, що з березня місяця ми в правовому полі відстоюємо свою позицію в суді. І лише перед новорічними святами правоохоронці вирішили "піти у наступ".
Нам здається дивним те, що ДП "НАІС" спершу відповідає, що несанкціонованого доступу не було, а через чотири місяці змінює позицію на протилежну.
Нам здається дивним те, що 1 листопада 2017 року суддя Володимир Бугіль скасовує арешт коштів, накладений судом за клопотанням СБУ 04.04.2017, а вже 29 грудня з невідомих причин накладає арешт (на них же) при тому, що фактичні обставини справи незмінні.
Попри це усе ми готові в наступному році ще активніше відстоювати права кожного громадянина і юридичної особи на відкриті дані, сприяти прозорості економіки, а отже добробуту всієї країни.
Між тим, суспільству здається, що всі дії, які хоч якось відкривать доступ до інформації, яку багато хто хотів би бачити засекреченою, зразу ж викликають протидію, що цікаво, тих самих, хто повинен був би бути на боці суспільства.
