Карамель “Маракас”. Донецьк, бульвар Шевченка.
Печиво “Супер-контік”. Виробник прописаний в підконтрольній Україні Костянтинівці, Донецька область, але тут же написано, що “фактична адреса потужностей виробництва” – Донецьк, вул. Кірова, 54-а.
Дата виробництва.
А ці цукерки зроблені росіянами в Курську, але все одно “цукерки”.
Те ж саме.
І ці цукерки з Курська.
Тут вказали тільки прописку.
Прописано на Донбасі, але виконано в Луцьку.
Ще Форрест Гамп любив повторювати: “Україна – вона як коробка цукерок”.
Уважно вивчивши фантики, а також їх вміст, наша невелика науково-дослідна група прийшла до наступних висновків:
1. Донбас справді годує всю Україну. Принаймні, цукерками.
2. У Росії насправді не вважають українців карателями і фашистами. Вони надсилають нам цукерки і навіть роблять приємно, називаючи їх “цукерками”.
3. Окупаційна адміністрація в Донецьку насправді не вважає українців карателями і фашистами. Вони надсилають нам цукерки і навіть роблять приємно, називаючи їх “цукерками”.
3. На компанію, яка прописана в Костянтинівці, пліч-о-пліч працюють жителі Луцька та Донецька. Тобто, Схід і Захід дійсно разом
4. Цукерки не отруєні.
5. Війні цукерки не перешкода.
6. Цукеркам війна не перешкода.
