Може здатися, що перемога праворадикалів у першому турі французьких регіональних виборів – відгомін терактів у Парижі, але це не так. Електоральний тріумф Національного Фронту Марін Ле Пен більше пов'язаний з економікою, ніж з ксенофобією.Не можна заперечувати, що Ле Пен і її партія показали кращий результат, ніж коли-небудь на виборах, які справді можуть дати їм якусь владу у Франції (минулорічні вибори до Європарламенту, які Національний Фронт виграв, не беруться до уваги).Після реформи, яка скоротила кількість адміністративних регіонів материкової Франції з 22 до 12 (13, включаючи Корсику), правляча Соціалістична партія отримала більшість в усіх регіонах, крім одного. Тепер у партії Ле Пен більшість у шести регіонах, у чотирьох з них вона може перемогти і після другого туру в найближчу неділю.
Це потрясіння для французького істеблішменту – соціалістів і республіканців, яких очолює колишній президент Ніколя Саркозі. В понеділок французька газета Le Figaro вийшла з заголовком «Шок». Точаться розмови про створення «Республіканського фронту» для протистояння Ле Пен: об'єднання соціалістів і республіканців. І Саркозі, і соціалісти не в захваті, але на наступних виборах це може стати необхідністю, якщо Національний Фронт продовжить перемагати.
Для розсердженого громадянина голос за Народний Фронт – це «корисний голос»
Втім, істеблішменту слід було б зайнятися економікою Франції, а не Ле Пен. Результати виборів у самому Парижі показують, що люди, чиїх сусідів було вбито, не вірять, що відгородження від іммігрантів або боротьба з мусульманами (улюблені тези Національного Фронту) розв'яжут проблему тероризму. Скарбник партії Валлеран де Сен-Жюст не переміг і навіть не дістався другого місця в жодному з 20 районів французької столиці. Сен-Жюст отримав лише 59,429 голосів у Парижі – кожен з кандидатів істеблішменту обійшов його більш ніж з потрійною перевагою в голосах.
Президент Франсуа Олланд позбавив Ле Пен можливості голосно виступити проти терористів, першим оголосивши війну ІДІЛ, наказавши почати агресивні поліцейські рейди проти підозрюваних у тероризмі всередині Франції і виділивши більше ресурсів на розвідку і поліцію. Його популярність підскочила з 20% до 27%, а рейтинг схвалення досяг найвищої позначки з 2012 року. Прем'єр-міністр Мануель Вальс, який сказав, що Європа більше не може приймати біженців», також отримав зростання підтримки з 26% до 32%. Ле Пен, будь вона при владі, навряд чи сказала б щось принципово інше.
Своїм успіхом її партія зобов'язана іншій помилці істеблішменту.
Кореляція між її результатами на недільних виборах і рівнем безробіття в регіонах Франції становить 0,8 – рівень, який дозволяє говорити про наявність причинно-наслідкового зв'язку.Ле Пен – спритний політик
. Вона, мабуть, отримала чимало голосів, розігравши сімейну драму – вигнавши свого батька з заснованої ним партії за заперечення значущості Голокосту. Ефект від цього кроку міг бути ретельно прорахований: ввечері в неділю задоволений Жан-Марі Ле Пен записав відеозвернення до всіх кандидатів і активістів, які забезпечили хороші результати «першої партії Франції». Але готовність Ле Пен протистояти батькові могла вразити деяких французів, яким совість не дозволяла голосувати за партію, почесним президентом якої є запеклий антисеміт.Лідер Національного Фронту також вміє вчитися на своїх помилках: вона не обізвала «клоунами» тих, хто висловив солідарність з жертвами, як після атаки на Charlie Hebdo, а її «я ж казала» звучали відносно скромно.
Але жоден з цих факторів не принесе їй бажаного результату – перемоги на президентських виборах у 2017 році. Досі французи підтримували її у малозначущих питаннях. На останніх муніципальних виборах Національний Фронт отримав мерії в 11 містах із 36 000, хоча і це в той момент було подано, як перемога. Нинішні регіональні вибори не матимуть значного ефекту для виборців (що пояснює низьку явку): регіони опікуються тільки питаннями громадського транспорту, школами та субсидіями на мистецтво і культуру. Національному Фронту не вдасться відзначитися державними успіхами до виборів у квітні і травні 2017 року. Партія отримає переважно голоси невдоволених, а це має сенс тільки за умови, що істеблішмент продовжить поводитися так, немов економіка чудесним чином відновиться з мінімальною його участю.
«Для громадянина, який висловлює свій гнів, голос за Народний Фронт – це «корисний голос», - написав Алексіс Брезе в Le Figaro, - Жоден варіант не створить стільки шуму, як цей, жоден бюлетень не покаже так чітко тим, хто нами керує чи їхнім можливим наступникам: захистіть нас або ми звернемося до інших».
Щоб перемогти Національний Фронт, партіям істеблішменту потрібні хоробрість і ясність - дві риси, яких їм бракує
. Це складне завдання, оскільки Ле Пен особливо трудитися не треба – їй достатньо продовжувати подавати себе як альтернативу. Якщо не відбудеться значних поліпшень в економіці або чіткого плану від помірної опозиції, французи можуть дати Ле Пен шанс покерувати чимось серйознішим, ніж кілька шкільних систем.Леонід Бершидський на НВ
