Уповільнення темпів прокладки газопроводу "Північний потік-2" через санкції США ставить перед російським проєктом ризики поширення на нього норм газової директиви ЄС. Поправки до неї вимагають від морських газопроводів, що приходять до країн Європейського Союзу, відповідати вимогам про поділ видів діяльності з постачання і транспортування газу.
Цих ризиків проєкт міг уникнути після того, як парламент Німеччини ухвалив закон, що дозволяє "Газпрому" використовувати "Північний потік-2" на повну потужність.
Зокрема, документ усував тимчасові рамки, які дозволяли дати виключення тільки проєктам, завершеним до 23 травня 2019 року. Німеччина подовжила цю можливість для "Північного потоку-2" ще на рік.
Ці терміни були комфортними для трубоукладачів Allseas, які одночасно укладають дві нитки "Північного потоку-2" зі швидкістю 5 км в день.
Однак тепер, з огляду на невідому кількість часу, який буде потрібним для оснащення російських суден, "Газпром" ризикує не встигнути ввести проєкт в експлуатацію до 24 травня 2020 року.
Газопровід "Північний потік-2" пройде по Балтійському морю, з'єднавши постачальників у Росії зі споживачами в Європі. Його протяжність складе понад 1,2 тис. км, пропускна спроможність – 55 млрд куб. м газу на рік. Дві гілки газопроводу мали бути побудовані до кінця 2019 року.
"Північний потік-2" запустять в обхід транзитних держав – України, Білорусі, Польщі та інших східноєвропейських країн – через виключні економічні зони й територіальні води Росії, Фінляндії, Швеції, Данії та Німеччини.
Проєкт оцінюється в 9,5 млрд євро. Його реалізує "Газпром" в альянсі з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell, Wintershall. Вони взяли на себе зобов'язання профінансувати "Північний потік-2" сумарно на 50%, тобто на 950 мільйонів євро кожна. "Газпром" надасть другу половину коштів – 4,75 млрд євро.
Джерело: obozrevatel
