Лисицям вже не подобається у лісі: їх приваблюють міста. Вони прийшли та вже не підуть, вважають зоологи. Не підуть, тому що у місті є де жити та є що їсти. Місто для них комфортне, зрозуміле та безпечне.
Вони чекають на гостинці
«Я йшла сама з дитиною ввечері, то стало трохи не по собі. Лисиця перейшла нам дорогу біля будинку, і сіла, на нас дивилась. Потім бачив її чоловік, то вона вже нишпорила в смітнику», - розповіла два тижні тому львів’янка Христина Наконечна. Жінка побачила лисицю на вул. Щурата. Тварину бачили і на прилеглих вулицях. Серед мешканців цього мікрорайону останні кілька тижнів лисиці – найбільш обговорювана тема. Людей лякає сказ, переносником якого вважаються лисиці, а також те, що хижак зовсім не боїться підходити до людських домівок.
«Сам бачив орієнтовно місяць тому. Ішов ввечері зі стоянки. Лисиця вийшла з бокової дороги, що веде на дачі... і пішла мені на зустріч. Пробував її злякати... тварина не ляклива (що насторожує). Повернувся на стоянку... лис ішов за мною... В умі вже шукав вакцину від сказу... Чесно, дуже неприємні відчуття», - пише Юрій Блавацький.
Все частіше їх зустрічають на околицях та в парках. Одна навіть живе на Личаківському кладовищі: тварина любить сидіти на алеї поміж надгробками, доки її фотографують здивовані туристи.
За словами науковців, кількість лисиць у Львові ймовірно буде збільшуватись – так, як це відбувається впродовж останніх десятиліть у багатьох містах Європи.
Тварини в містах: винні туристи, щури та смітники
«Присутність людини зараз фіксується в найбільш «диких» місцевостях, наприклад, в найвіддаленіших частинах Карпат (зокрема, збільшується кількість туристів), і мимоволі тварини звикають до людини», - пояснює кандидат біологічних наук Андрій-Тарас Башта, старший науковий співробітник інституту екології Карпат.
За словами науковця, все частіше дикі тварини приходять до міст у Європі. «В Румунії ведмеді підходять до міста, щоб поживитися на смітниках. Так само з вовками. В одному з румунських міст прикріпили до вовчиці передавач, щоб прослідкувати за її переміщеннями. Вовчиця забігла до міста, шукала по смітниках корм, абсолютно не боячись людей, і поверталася до своїх вовченят за межі міста», - каже Башта.
В Україні теж є види, які за останні роки активно почали заселяти міста, каже науковець. Наприклад, деякі види кажанів почали зимувати в багатоповерхових панельних будинках (хоча раніше цього не було).
Основним кормом для лисиць є дрібні гризуни. Також лиси можуть полювати на птахів, зокрема, голубів. І одних, і других удосталь у містах. Окрім того, додатковим джерелом їжі можуть слугувати відходи, що їх можна знайти на смітниках.
На людину лисиця не нападатиме, якщо, звісно, не йдеться про самозахист. А випадки, коли лисиця йде за людиною і спостерігає, свідчать, що тварину вже підгодовували. Така лисиця бачить людину не як небезпеку, а як джерело потенційного корму.
Тому природоохоронці просять не підгодовувати лисиць.
Собака – наш захисник
Директорка ЛКП «Лев» Оксана Кошак переконує – собаки є своєрідним «щитом» для захисту міста від диких тварин: «Коли мешканці говорять, що потрібно всіх собак з вулиці позабирати – це означає автоматично впустити диких тварин в місто. Вакцинована, стерилізована, безпечна собака, на превеликий жаль, все таки мусить бути на вулиці задля нашої ж безпеки».
Втім, у деяких містах Європи дикі тварини вже прижилися. Лише у Лондоні, за найскромнішими підрахунками, їх 10 тисяч. Та навіть при такій чисельності, випадки, коли люди постраждали внаслідок нападу лисиць є поодинокими – йдеться про кілька в рік, тоді як у країні щодня більше 100 осіб звертаються по медичну допомогу після нападу собак. Для порівняння, за даними ЛКП «Лев», щороку лише у Львові від нападів собак страждають 75-100 осіб.
Чи є лисиці переносниками сказу?
Сказ – смертельна хвороба. І серед диких тварин найчастіше її реєструють саме в лисиць. Цього року з 36 випадків сказу на Львівщині 13 припадало на лисиць та 11 на собак. Решта – коти, корова, єнотоподібна собака та борсук. Приблизно така ж статистика з року в рік. І якщо здорова лисиця не нападатиме на людей, собак та котів – то хвора на сказ тварина стає агресивною.
«Інфікування людей здебільшого відбувається в результаті глибокого укусу або подряпини, нанесених твариною, інфікованою сказом. При цьому 99% передачі інфекції людям у світі відбувається від скажених собак», – повідомляють на сайті ВООЗ.
95% смертей від сказу припадають на Африку та Азію. Випадки інфікування людей внаслідок контактів з лисицями, єнотами, скунсами, шакалами, мангустами та іншими видами диких хижих тварин, за даними організації відбуваються вкрай рідко.
За даними ВООЗ, завдяки вакцинації домашніх улюбленців та диких тварин, кількість випадків сказу у Західній Європі вдалося скоротити з 21 тис. у 1990 році до 5 тис. в 2004 році. А деякі країни, такі як Нідерланди, Швейцарія, Франція, Бельгія та Люксембург, Чехія, Німеччина та Австрія і взагалі вважаються країнами вільними від сказу наземних тварин, йдеться на сайті ВООЗ.
Вакцинація диких тварин
Вакцинацію диких тварин вже 5 років проводять і в Україні. Ми писали про це: їстівні кубики із привабливим для тварин запахом розкидають з літаків. Всередині кожного з них доза вакцини. Тварина, що з’їдає таку вакцину, отримує імунітет від сказу.
«Говорити про цілковите знищення сказу у тварин можна буде, якщо щорічно проводити вакцинацію впродовж приблизно двох десятків років. Зараз же можна говорити, що ситуація є контрольована і значних спалахів немає. Цього року на Львівщині в лісових масивах і на полях ми розкидаємо 346 тисяч доз», – каже начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області Володимир Подоляк. Таку роботу традиційно проводять в кінці осені – на початку зими, коли в лісах немає грибників та ягідників, і водночас вже опало листя, тож - корм з вакцинами не заплутується у гілках.
Жодна з 346 тисяч доз вакцини для міських лисиць не призначена. «Приманки йдуть централізовано з Києва і вони призначені виключно для використання поза межами населених пунктів, – каже Володимир Подоляк і додає –Ми звернемося в Київ і якщо це буде передбачено – тоді зможемо передавативакцину і в міста».
Що робити з лисицями в містах?
Звернутися по допомогу до мисливців, розставити капкани, викликати якусь службу, щоб лисицю зловили і вивезли у ліс.
«Відповідно до закону України «Про тваринний світ» всі види тварин знаходяться під охороною. Їх не можна знищувати тільки тому, що вони перетнули межу міста, – пояснює Андрій-Тарас Башта. – Лисиця відноситься до так званих мисливських видів тварин. Тобто, полювати на неї можна тільки за наявності спеціального дозволу, тільки в певний період і лише там, де це дозволено. В іншому випадку – це порушення закону».
Та й вивезти лисицю за межі міста – це не вихід, переконаний науковець. Адже доки на території міста буде для неї корм (гризуни та харчові відходи) – на місце лисиць, яких вивезли, приходитимуть нові.
«Лисиці не приходитимуть в міста, якщо тут не буде для них харчів. Якщо в місті не буде такої кількості гризунів, а органічні відходи будуть відсортовані і не доступні для тварин, то і лисиці не будуть мігрувати в місто», - пояснює науковець.
Джерело: zaxid.net