В окупованому Докучаєвську (Донецька область) з'явилися листівки з вибаченням за розстріляний у 2015 році мирний автобус.
Про це написав на сторінці у Фейсбуці військовий журналіст Андрій Цаплієнко.
"Сьогодні сумна річниця. 13 січня 2015 року терористи розстріляли рейсовий автобус "Златоустівка — Донецьк". Автобус потрапив під вогонь цілої батареї реактивних систем залпового вогню "ГРАД". Батарея стріляла з боку Докучаївська. Окупованого міста. В автобусі загинуло 12 людей, 18 зазнало поранень. Ми пам’ятаємо цей день.
Та, виявляється, не тільки ми.
Сьогодні в Докучаєвську, який контролює «ДНР», з’явились ці листівки. З пробаченнями в скоєнному злочині. З нагадуванням, хто це зробив. На чиїх руках кров земляків. Що це, каяття чи спецоперація? Я маю лише три фотодокази. Але листівок було багато. На стінах «хрущовок», на парканах, на порталах офіційних будівель. Їх бачили на Театральній та Центральній, на Леніна, на Жовтневій та Незалежності. Бойовики поспіхом зривали їх на Мельникова, Куйбишева та Свердлова. Марно. Люди встигли не те, що прочитати їх,- а, навіть сфотографувати. Хто ж ризикував життям, аби розвісити ці листівки? Можливо, проукраїнські партизани на окупованій території. А, можливо, просто звичайні люди. Які довгі роки чекають на повернення України.
І добре пам‘ятають все."
Сторінка журналіста відкрита для коментарів, томі вони були, і були - різні. Як завжди, з'явилися і ті, хто підтримує "руській мір". Але їх одразу поставили на місце, написавши все, що про них думають. Тому що люди розуміють, хто винен у тому, що загинули мирні пасажири. Це зрозуміли навіть багато з тих, хто вважав, що "Путінприйди" - то найкраще для Донбаса. Але краще б згадали про ті країни, які підтримує Росія: вони завжди живуть на межі виживання, злиднів і ненависті. Чому так виходить? Тому що з ненависті до інших завжди виростає війна. А з війни - злидні і убозтво.
