Виявляється, що навіть з урахуванням того, що паперові купюри знаходяться в обігу порівняно недовго, вони стають відмінним притулком для мікробів. Так що рекомендації лікарів з приводу бажаності ретельно мити руки з милом після кожного контакту з грошовими знаками – не просто данина моді.
На жаль, не у всіх випадках миття рук з милом зможе убезпечити людину, що контактує з паперовими грошима – найчастіше купюри стають носіями радіації...
У деяких країнах всерйоз подумують про впровадження системи захисту грошових знаків від мікробів.
Наприклад, американська кампанія Diebold, що спеціалізується на виробництві комплексних систем самообслуговування і безпеки для банків і фінансових інститутів, має намір налагодити виробництво сенсорних екранів для банкоматів з вбудованим протимікробним захистом, а також розробити технології, які б дозволяли очищати паперові гроші безпосередньо в банкоматах і платіжних терміналах.
Найбільш «екологічно чистими», за результатами тестів, виявилися євро (11 000 бактерій), норвезька крона (11 700) і британський фунт стерлінгів (18 000). Такому розкладу є логічне пояснення – спеціальний склад, яким обробляють папір для друкування євро, перешкоджає розмноженню бактерій.
Лідером за кількістю населяючих її мікроорганізмів стала данська крона (40 000 бактерій), «поступаються» їй швейцарський франк (32 000) і російський рубль (30 000).
Китай знову попереду планети всієї. На китайських юанях виявлено близько 180 000 мікробів. Серед мешканців купюр є збудники найбільш жахливих захворювань і навіть (увага!) венеричних захворювань, а на 9 з 10 банкнот США – сліди кокаїну, причому такої концентрації, що банківський працівник може не здати допінг-тест на вживання наркотиків.
