
Свого часу мені довелося протягом 10 років бути виконавчим директором товариства українсько-грузинської дружби, і ми встановлювали зв’язки між малими містами України і Грузії.
Одного разу наша делегація привезла фотографії – звіт про поїздку. Це були не знімки професіоналів – це просто члени делегації фотографували все навколо там, де пощастило побувати.
І я сьогодні розповідаю про шматочок того маршруту, по якому їхала делегація: Самтредіа-Цхалтубо-Кобулеті.
… Ці місця з легкої руки Михеїла Саакашвілі в 2010 році отримали назву Прометеєві печери: саме тут, кажуть легенди, Прометей був прикутий до скелі, а орел клював його печінку, яка відростала за ніч. На ранок орел знову прилітав мучити героя, який уособлював виклик людини богам.
Одна з них – печера Куміставі (так називається село в околицях Цхалтубо). Протяжність печери – близько 11 кілометрів, хоча відвідувачів пускають тільки на кілометр, інші маловивчені, і там працюють вчені, спелеологи, туди забрідають любителі підземного екстриму, незважаючи на всі перестороги.
Дивно, хоча ці місця дуже давно оголошені національним заповідником, про печеру Куміставі толком дізналися тільки в 1983 році, хоча насправді відкрили її значно раніше, ще в першій чверті двадцятого століття. Але у 80-х роках минулого століття печера, а вірніше, ціле розгалуження підземель, стала екскурсійним об’єктом.
Безумовно, тодішньому об’єкту відвідувань підземних гротів і залів далеко до сьогоднішнього – з його різноманітними підсвічуваннями, що додають надзвичайно екзотичного, потойбічного виду підземному царству, спеціальною музикою і звуковими ефектами. Але навіть без всякого освітлення – це грандіозне, фантастичне видовище, а звуків, як не дивно, під землею вистачає власних – Земля «дихає». До речі, професійні фотографи не люблять кольорові підсвічування – вони спотворюють природний вигляд печер, надаючи їм вигляд клубної дискотеки. А от відвідувачам подобається.
Наші зйомки були без підсвічування, і на знімках видно, як виглядають дивовижні «натікання» – сталактити і сталагміти.
Прогулянка по печері виявилася приголомшливим контрастом у порівнянні з тим, що нагорі. І подальша поїздка була до болю прекрасною – пейзажами, рослинами, морською незамутненою гладдю Грузія як би показувала: люди, подивіться, як може бути на Землі, якщо на ній немає воєн і ненависті…
Олександрина Кругленко, InfoKava.
некомерційний проект















