На початку тижня Київ відвідав виконавчий віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс. Основна мета – обговорити деталі екстреної допомоги від Європейського Союзу: макрофінансовий пакет – 1,2 млрд євро кредиту та додаткові грантові 120 млн євро на стійкість та державне будівництво. Цією підтримкою партнери хочуть дати сигнал інвесторам, що Україна фінансово стабільна і Євросоюз не покине її у кризові часи.
Між зустрічами з українськими урядовцями вдалося коротко поговорити із паном віцепрезидентом про те, коли чекати грошей, на який умовах, а також про єдність європейських країн щодо санкцій проти Росії.
– Чи почуваєтеся ви безпечно тут, у Києві? Українці збирають тривожні валізки, посольства вивозять родини своїх працівників та неосновний персонал.
– Я знаю, це дуже напружена ситуація. Саме тому важливо, щоб ми демонстрували постійну заангажованість, підтримку і присутність тут. У ці дні Україна приймає дуже багато гостей високого рівня, включно з президентами та прем’єр-міністрами, які приїжджають сюди, щоб продемонструвати солідарність, присутність, а відтак заспокоїти. Це, зокрема, й одна з цілей мого візиту.
– Ви погоджуєтеся з тим, що Україна недооцінює небезпеку?
– Щиро кажучи, ні. Я думаю, всі розуміють, що ситуація дуже серйозна – як з безпекового погляду, так і з економічного. Тому, з одного боку, важливо не панікувати, але водночас – зосередитися і вирішити, як найкраще діяти, аби мінімізувати загрозу.
– Ви зустрілися з президентом та прем’єр-міністром України. Головна тема розмови – підтримка, зокрема фінансова. На яких умовах буде надана ця "надзвичайна" макрофінансова допомога у розмірі 1,2 мільярда євро?
– Ця допомога не передбачає специфічних витрат. Вона – для підтримки бюджетних потреб держави. Ми виплатимо її двома однаковими траншами по 600 мільйонів євро. Перший транш надійде, безумовно, після виконання усіх формальностей. Другий транш, як завжди, матиме за умову певні реформи.
У попередніх програмах ці умови були пов’язаних із ефективністю державного управління та управління державними підприємствами, імплементацією антикорупційних реформ, деякими галузевими питаннями, наприклад, з реформою енергетичного сектору. Тому я думаю, що це буде щось схоже.
Але ми повинні розуміти, що це "надзвичайна" макрофінансова допомога. Тож умови мають бути пропорційними. Така допомога завжди прив’язана до наявних домовленостей з МВФ.
Ми будемо працювати над ще однією наступною макрофінансовою програмою допомоги. Тому важливо, щоб після цієї угоди очікування були виправдані та співпраця з МВФ теж продовжилася.
– Цього року Єврокомісія також майже подвоїть свою двосторонню допомогу Україні. Буде виділено ще грантових 120 млн євро. Цю допомогу ще повинен схвалити Європейський парламент?
– Так, Європейський парламент та Рада. Сподіваємося, це станеться доволі швидко – до середини лютого. Зараз розпочалася робота над політичними умовами на рівні експертів. Ми б хотіли, щоб Меморандум про взаєморозуміння між ЄС та Україною, який також потребує ратифікації Верховною Радою, був узгоджений якнайшвидше після того, як Рада та Європейський парламент ухвалять пакет.
– Україна не завжди демонструє успіх, коли йдеться про реформи, зокрема антикорупційні. Наприклад, ЄС уже попереджав про призупинення безвізу через затримку з обранням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Чи може це бути перешкодою для отримання цієї допомоги?
– Обидві програми – і макрофінансова, і грант на 120 млн – уже оголошені, і ми плануємо виділити ці кошти. Звісно, під конкретні результати та реформи, які ми ще повинні обговорити. Безумовно, антикорупційна тема є частиною умов.
Проте зараз важливо враховувати, що ми перебуваємо в кризовій ситуації, тож треба рухатися швидко. Передусім для того, щоб заспокоїти інвесторів щодо фінансової стабільності.
– Тож повільні реформи ніяк не вплинуть на надання жодної із цих програм?
– Коли конкретні умови надання допомоги узгоджені – важливо, щоб їх виконали. Але наголошую ще раз, ключове у цій допомозі те, що вона пов’язана передусім з надзвичайними обставинами.
– Чи узгоджуєте ви пакет санкцій Євросоюзу проти Росії з українською владою?
– Ми не обговорюємо пакет санкцій в деталях. Це більше розмова про підходи, щоб концептуально зрозуміти, які очікування України. Тож це більше концептуальні дискусії щодо політичних напрямів. Ми не обговорюємо драфт санкційного пакета.
– Наскільки значна відмінність у баченні санкцій українською владою та ЄС?
– Наші погляди на цілі дуже схожі, зокрема в тому, що цей пакет має стати сильним стримувальним фактором. Але завжди є елементи, де можна обговорити, як саме найкраще досягти цього результату. Я б сказав, що є згода щодо того, чого саме ми хочемо досягти за допомогою цього інструменту.
– Довгий час ми не бачили ясності щодо конкретних санкцій ЄС проти Росії. Як і не було єдності серед європейських країн щодо того, якими повинні бути ці санкції. Чи бачите ви прогрес у домовленостях між країнами Євросоюзу?
– ЄС просувається досить швидко у підготовці пакету санкцій. Ми координуємося зі Сполученими Штатами та іншими міжнародними партнерами.
"Безумовно, це буде дуже серйозний пакет, який включає персональні санкції, економічні, торговельні, фінансові, а також санкції в енергетичній сфері. Наразі я не можу обговорювати конкретні заходи, оскільки робота ще триває і пакет поки не опубліковано, але нам уже все зрозуміло". Я б сказав, що існує чіткий консенсус всередині ЄС, а також на міжнародному рівні, що це мають бути заходи, які важко обійти. Санкції повинні мати стримуючий ефект агресивних дій Росії.
– Росія заявляє, що вона готова до санкцій, і, наприклад, у разі відключення від платіжної системи SWIFT просто перейде на іншу. У цьому контексті, хто постраждає більше – економіки ЄС чи Росії?
– Очевидно, що це вплине і на економіку ЄС. Усім зрозуміло, що не обійдеться без значних економічних витрат. Хоча санкції передусім покликані максимізувати вплив на Росію, ми повинні бути готові до можливої відповіді Росії. Але на карту поставлений мир в Європі, європейська архітектура безпеки. Дуже чіткі та серйозні загрози Україні. Тож ЄС готовий на це, щоб уникнути подальшої ескалації та російської агресії.
– ЄС активно шукає альтернативні джерела постачання газу на випадок загострення ситуації з Росією. Чи означає це що Європа готова до блокування Північного потоку-2?
– Наразі сертифікація Північного потоку-2 призупинена. Він не використовується, і не буде використовуватися найближчим часом. Тож зараз перед нами стоїть питання постачання газу. Ціни на газ дуже високі, поставки від Газпрому обмежені, і вони не мають наміру збільшувати постачання, попри те, що є попит і висока вартість.
"Єврокомісія розпочала розслідування проти Газпрому, – чи діє він відповідно до ринкових принципів. Відтак ми працюємо над тим, аби збільшити поставки газу в ЄС. Зараз відбувається багато поставок скрапленого природного газу".
– Тож можна стверджувати, що спільного бачення санкцій у країн Європейського Союзу досягнуто, включно з Німеччиною?
– Так, абсолютно. Ми дійшли згоди щодо багатьох питань. Усі погодилися, що маємо ухвалити сильний і надійний пакет санкцій. І ми бачимо дуже хороший прогрес. Зараз – стадія фіналізації пакета. Домовленість включає усі країни-члени ЄС.
– Під час зустрічі із прем’єром Шмигалем ви також обговорювали перспективи Угоди про асоціацію. Чи може ескалація навколо України змінити умови або пришвидшити створення Зони вільної торгівлі?
– Це основа нашої співпраці. Зараз важливо зосередитися на успішній реалізації Угоди про асоціацію, а також на користі, яку вона може принести. Є певні подальші кроки щодо взаємодії, які ми обговорюємо, – наприклад, так звана угода про оцінку відповідності промисловості. Ми розглядаємо додаткові торговельні тарифні преференції, які ЄС міг би надати Україні, ми зміцнюємо галузеву співпрацю між різними секторами. Отже, очевидно, що в Угоди про асоціацію є більше потенціалу, і ми повинні скористатися цим моментом.
Юлія Банкова, головний редактор LIGA.net
Нагадаємо
Макрофінансова допомога (МФА) є частиною ширшої взаємодії ЄС із сусідніми країнами і призначена для використання як винятковий інструмент реагування на кризу в ЄС. Він доступний для країн-сусідів ЄС, які мають проблеми з платіжним балансом. Це доповнює допомогу МВФ. Кредити МФА фінансуються завдяки позикам ЄС на ринках капіталу. Кошти надаються на тих самих фінансових умовах, що у країнах-бенефіціарах.
