Одіозний регіонал Микола Левченко, сумно знаменитий тим, що притягнув першого ватажка "ДНР" Павла Губарева прямо на сесію Донецької міськради, де той закликав до повного невизнання української влади, і навіть пропонував йому місце в списку Партії регіонів до Верховної Ради, раптово прозрів. Колишній народний депутат від фракції Партії регіонів зажадав від президента Росії Володимира Путіна припинити підтримку терористичних організацій "ДНР" і "ЛНР".
На сторінці в Facebook політик-втікач опублікував "відкритий лист", де пояснив своє раптове звернення.
Але "прозрів" Левченко вельми оригінально: його "відкритий лист" рясніє прогибами, реверансами і компліментами в бік В. Путіна, якого Левченко як тільки не хвалить.
Варта уваги і цитата:
"Шан. Володимир Володимирович, подальша Ваша підтримка ніким не визнаних, так званих ДНР і ЛНР не стримує етнічні чистки, а навпаки, тільки погіршує становище Донбасу, знищує його промисловість і негативно впливає на масову міграцію місцевого населення.
Переконливо прошу Вас сприяти якнайшвидшій передачі спірних територій ОРДЛО під контроль міжнародних миротворчих сил, для проведення виборів і для подальшої реінтеграції в Україну.
В тому числі, і ділянки російсько-українського кордону, щоб зняти всі звинувачення в постачаннях зброї і проникнення бойовиків з території РФ на територію Донбасу. Зрештою, якщо Ви визнаєте, що Донбас це Україна, то буде логічно контролювати спільний кордон з представниками офіційної влади. Як це відбувається на інших ділянках, наприклад між Харківською і Бєлгородською областями. "
Оскільки донецькі журналісти і, в принципі, всі, кому відомий Левченко, знають його як людину, що вміє тримати ніс за вітром, даний "лист" говорить про те, що вітер змін вже дме, і тим, хто, на кшталт Левченко, почав гробити Донбас в 2014, прийшла пора показати, як вони турбуються про свій край, щоб потім до них не було претензій - вони ж, ось, намагалися повернути Донбас в Україні і навіть, страшно сказати, просили агресора милостиво припинити його остаточно розоряти. Судячи з усього, Левченко не залишив своїх політичних амбіцій і стовпить шлях на вибори. Ось тільки чи потрібні "Левченки" Донбасу?
