Давно вже відгримів гучною перемогою Прокурорський Майдан в Одесі. Микола Стоянов, призначений в день свого звільнення Генпрокурором Шокіним був очікувано відправлений у чергову відставку, а прокурор Одеської області Тисне Сакварелідзе змінив орієнтири і остаточно пішов у політику.
Здавалося б, прокурорський Майдан повинен був зробити остаточну постмайданную щеплення одеським прокурорам, щоб ті не надумали повертатися до корупційних схем, однак.... Якраз такого і не сталося.
У редакцію 048 потрапили документи низки кримінальних справ, які були на контролі прокурора Одеської області. Цікаво, що за півтора місяця з моменту перемоги Прокурорського майдану — ці резонансні справи були навмисне провалені. Нагадаємо, мова йде про зовсім невеликому проміжку часу і ми не можемо ручатися за те, що таким чином були "провалені" тільки ці справи.
Відразу обмовимося, що даний матеріал просимо вважати офіційним запитом до органів прокуратури та СБУ, щоб опублікувати офіційну позицію наглядових структур.
Епізод перший. Вбивство прокурора
14 березня 2015 року в Одесі, з квартири на 9 поверсі в будинку №33-б на проспекті Шевченка, яка належить колишньому співробітнику податкової міліції ГФС в Одеській області Олександра Кухаренка, випав чоловік і розбився. Жертвою виявився співробітник Малиновської районної прокуратури Одеси С. Мельничук. Як з'ясували слідчі, на місці була інсценізована сцена самогубства, однак, свідчення свідків і робота слідчих спростували цю версію. У скоєнні вбивства слідство звинуватило як раз господаря квартири — А. Кухаренко. За даним фактом проводилося кримінальне провадження №12015160500001896 і № 12014160490005323.
За деякими даними, підозрюваний пропонував і платив величезні хабарі спочатку за перестановку меблів для переконливості версії про самогубство, потім за організацію змови працівників суду, прокуратури та СІЗО за вихід на свободу.
Також підозрюваний наполягав, що прокурор випав з вікна під дією наркотиків і алкоголю, хоча експертиза показала, що наркотики загиблий не вживав, а сусіди чули іменного його відчайдушний крик про допомогу, перед падінням.
Принципова для прокуратури справу повинні були довести до суду, витримавши всі процедурні моменти, адже мова йде про прокурора, вірніше, про вбивство прокурора... Але, як виявилося, все зовсім не так.
Обвинувачений у вбивстві опинився на волі і втік. Причому сталося це в ті дні, коли йшли судові засідання щодо продовження йому терміну тримання під вартою.
Цікаво в цій історії те, що прокурор Сакварелідзе особисто тримав цю справу на контролі, а його заступник Жученко при Сакварелідзе підписав Обвинувальний Акт. А після відходу Сакварелідзе той же Жученко різко змінює свою думку.
В фіксації судового засідання чітко зрозуміло, що всі ті ж суддя, прокурор і начальник СІЗО фактично сприяють виходу підсудного на волю...
Епізод другий: "Чоразморшлях"
Всі пам'ятають гучну історію з українською державною судноплавною компанією "Чоразморшлях", керівництво якої звинувачується в неправомірне списання 18-ти робочих кораблів для розпилу їх на металобрухт.
Суть в тому, що українські державні суду були віддані в суборенду фіктивним фірмам-прокладкам. Незважаючи на те, що дані суду могли б ще працювати і приносити колосальні прибутки державі, керівництво компанії штучно загнали структуру в борги, а кораблі вирішили розпиляти на металобрухт.
Правоохоронці, вели виробництво № 12015160790000009 були просто шоковані, коли дізналися, що під час відкритого справи в. о. Прокурора області Жученко знімає арешт з цих 18 судів (а на період виробництва вони залишалися цілими, під забороною) і дав можливість їх фактично вивести з-під законодавчого поля для реалізації планів по розпилюванню.
Тепер, після зняття арешту з суден справа не має судової перспективи, оскільки предметів судового розгляду не існує.
Робочі державні суду не просто провели через процедуру відчуження та розпилу на металобрухт — їх залишки продали за цінами, заниженими, як мінімум на 30%.
У матеріалах справи фігурує ціна — 21,7 млн грн, тоді як оцінна сума становить 33,3 млн. та й первісна експертиза, на підставі якої готувалася афера — припинила термін дії ще до початку кримінального процесу, тобто до того моменту, коли суду були цілими, неушкодженими і залишалися в державній власності за процедурою арешту. Це сталося за останні 1,5 місяці, вже після того, як переможно згорнувся Прокурорський майдан, а Сакварелідзе пішов у політику.
Епізод третій. Хлібні хабара
Розслідування кримінального провадження №42015160110000100 спочатку виглядало пінг-понгом між прокуратурою і СБУ. Справа стосується налагодженої системи хабарів, яку організувала Державна екологічна інспекція. Сама справа ґрунтувалося на вимаганні хабарів екологами від "Торгового дому Левада". Хабарі переводилися за безготівковим розрахунком за програмами "Экоаудит" та "Страхування". Хабар у розмірі 15 тисяч гривень перевели на рахунок страхової компанії "Арма". Крім цього, як з'ясувалося, гроші за такою ж схемою вимагалися у цілого ряду інших підприємств, які були включені в план перевірок. Для здійснення злочинного плану зловмисники створили у київській квартирі тіньової офіс, через який і проводилися операції. Схема була такою масштабною, що в ній навіть фігурували прізвища деяких народних депутатів.
Цікаво тут те, що в процесі розслідування, прокурори неодноразово зверталися в місцеве Управління Служби безпеки України для допомоги в розслідуванні даних схем, але в СБУ ці прохання ігнорувалися.
В той час, як прокуратуру області очолював Сакварелідзе, співробітники прокуратури були націлені на доведення справи до суду, незважаючи на протидію київських екологів і явний саботаж з боку СБУ. Однак через місяць, після звільнення Сакварелідзе, керівництво прокуратури Одеської області і це справа спускає на гальмах.
Більше того, СБУ у прокуратурі, під виглядом боротьби з корупцією вилучає дане виробництво, не пред'являючи співробітникам відомства жодних звинувачень і веде його під себе, де все втрачається.
Прокуратура без Майдану
Як бачимо, тут справа зовсім не в Сакварелідзе і його принципової позиції довести кримінальні справи до судів, а не "топити" їх на півдорозі, а в системі, яка переродилася і успішно продовжує існувати в системі прокуратури. Чи варто тепер сподіватися на далекого і не зовсім зрозумілого в нинішній кон'юнктурі Генпрокурора Луценко, який любить гучні гасла на трибунах, але й близько не знайомий з прокурорської кухнею.
Ми бачимо також і те, що зараз на посаду прокурора Одеської області готують фігуру того ж самого Олега Жученко, який фігурує в "зливі" вищеназваних справ. Ми бачимо також беззубість головного контролюючого органу у справах, які озвучив після відходу Тисне Сакварелідзе — за ОПЗ (схему олігарха Курченко), по піску (де фігурують фірми, близькі до мера Труханова), по продажу Будинку прийомів (за схемою депутата Голубова). Зараз про долю цих розслідувань нічого не відомо, хоча суспільство чекає від прокуратури хоч якоїсь інформації...
І тут виникає резонне питання: З чим боровся Прокурорський майдан в Одесі? Невже лише з особистістю завідомо одіозного Миколи Стоянова? Виходить, що саме так. Адже система виявилася неушкодженою.
Задекларовані на Прокурорському майдані виявилися всього лише гаслами. Адже якщо прокурори, фактично, сприяють побіжу обвинуваченому у вбивстві прокурора, допомагають здійснити аферу з продажем робочого флоту і не хочуть довести справу по конвеєру хабарів — значить в будівлю на розі Дерибасівської та Пушкінської з благословення Майдану повернулися часи Пшонки.
Очевидно, що цілі прокурорського майдану і близько не досягнуті, а він сам не став інструментом народного контролю за прогнилої системою корупції.
Зараз м'яч на стороні активістів, активістів та свідомих громадян. Проковтнуть вони реанімацію прокуратури Пшонки в окремо взятій Одеської області чи доведуть справу до кінця?
За матеріалами Оглядач
