Олександр Адарич може стати фігурантом кримінальної справи. Правда, на території Казахстану. Причиною тому став відверто зухвалий кидок з боку українського олігарха.
Подробиці у розслідуванні First Truth&Transparency Committee
Буденно з'являються одне за другим повідомлення про чергове визнання банку неплатоспроможним. Вони сильно остудили інтерес громадськості до того, що відбувається на банківському ринку. Хоча, насправді, сухі повідомлення НБУ часто приховують багато цікавого. Зокрема, «Фідобанк» Олександра Адарича, що пішов на дно минулого тижня, явно вибивається із загального ряду банків-невдах. Примітно і те, як банк пішов «в інший світ» і те, до яких наслідків це може призвести.
«Фідобанк» був оголошений неплатоспроможним 20 травня. У той же день ФГВФО ввів туди тимчасову адміністрацію. На відміну від багатьох інших банків, які до кінця намагаються відстояти своє право працювати і місяцями позивають з НБУ, власники «Фідобанка» сприйняли новину про фактичне банкрутство своєї установи на диво спокійно.
НБУ теж відповів небаченою раніше взаємністю. Як запевнив Національний банк на своєму сайті, «виведення активів пов'язані з акціонером установи не здійснювалися».
«Звідки така оперативність і впевненість? Щоб визначити здійснювалося/не здійснювалося виведення активів треба б дуже добре покопатися в договорах і бухгалтерії. Іноді на це йдуть тижні і місяці роботи кращих аудиторів... Але тут вже все вирішено і визначено заздалегідь.. НБУ швидше за все просто відмиває власників і керівництво банку...»
, — припустив у себе на сторінці в Facebook журналіст Олександр Дубинський.
Також він вважає дивним повідомлення про те, що Фідобанк не звертався до Національного банку за отриманням рефінансування. Виходить, що в плани власника зовсім не входив порятунок банку (припущення автора, прим. редакції First Truth&Transparency Committee (http://www.fttc.com.ua/)).
Ще більше ситуація стає цікавою, якщо пригадати, що власник «Фідобанку» Олександр Адарич на даний момент залишається власником 50% акцій «Євробанку». І що тільки 18 травня регулятор погодив передачу цих акцій громадянину Казахстану Болату Назарбаєву – братові казахського президента.
Без сумніву, братові Назарбаєва не потрібні 50% вмираючого «Євробанку» з активами 1,7 млрд грн. Стільки він витрачає на породистих коней або ще якусь східну забаву. Приміром, нещодавно Болат Абішевич збирав своїх однокласників на спільний захід, і щоб зробити гостям приємне, а себе підняти ще вище в очах оточуючих, подарував кожному по джипу Toyota Land Cruiser 200».
Суть угоди була як раз в тому, щоб об'єднати «Євробанк» з «Фідобанком» і отримати цілком пристойну частку на ринку. Тепер, зрозуміло, її не буде. І зовсім не тому, що «Фідобанк» не можна було врятувати.
Станом на 20 травня загальна сума невиконаних «Фідобанком» операцій клієнтів була 500 мільйонів гривень, що в перекладі на долари складає 20 мільйонів. Сума смішна, якщо порівняти і з ціною банку рівня «Фідобанка», і з тими грошима, якими володіє родина казахського президента.
Тобто, звернися Адарич до Болата Назарбаєва навіть не за допомогою, а за короткостроковою позикою в рахунок майбутнього продажу, «Фідобанк» легко можна було врятувати і завершити задумане – створити на його базі та на базі «Євробанку» сильний системний банк. Але Адарич волів «Фідобанк» поховати, а, разом з ним, і угоду з казахами. На яку ті вже витратили чимало часу і, ймовірно, грошей.
Є лише одне розумне пояснення, чому український бізнесмен прийняв таке нелогічне рішення. Адарич не бажав входження казахського менеджменту в свій банківський бізнес і вважав за краще поховати його, тільки щоб казахи не дізналися правду про фінансове становище банку.
«Продати таке по-справжньому було не можна. Коли покупець дізнався б про те, в якому стані знаходиться «Фідобанк» — його головне придбання, вийшов би великий скандал. А сім'я Назарбаєва не з тих, кого можна обдурити без наслідків»
, — розповіло виданню джерело на ринку, що володіє інформацією про переговори.
Тобто, спочатку ні про який об'єднаний банк та продаж його казахському інвестору мова не йшла. Адарич просто довго «розводив» брата Назарбаєва – щоб казахи своїми грошима закрили фінансові проблеми двох банків. При цьому бізнесмен зовсім не планував допускати представників Назарбаєва до безпосереднього управління, оскільки краще за інших знав справжній стан справ. І коли задумка не вдалася – легко поховав і банк, і майбутню угоду, отримавши можливість списати все на «підступи НБУ». Причому регулятор, судячи з його заяв, був в курсі і, не виключено, що в частці.
У цьому зв'язку примітні чутки, які зараз хтось дружно почав розганяти по сторінках ЗМІ. Мовляв, казахи це всього лише ширма, за якою стоїть то оточення Януковича, то він сам. Саме припущення про те, що Назарбаєв – ширма якого-небудь Курченко, смішні. І висновок, до якого тут підштовхують недосвідченого читача, надто вже очевидний – «кинути» представників «злочинної влади» справа благородна, а Адарич чи не герой.
Насправді, звичайно, мова тут йде не про героїзм, а про щось інше. В України зараз не так багато симпатиків в СНД і «кидок» брата президента Казахстану – явно не найкращий спосіб збільшити їхню кількість. Схід справа тонка. І якщо завтра Казахстан раптом визнає окупацію Криму або приєднається до блокади українського транзиту, ми знаємо, кому за це "дякувати".
First Truth&Transparency Committee
