Ну що, народ, я пишаюсь, ви? Не була впевнена в тому, як Надя поведе себе на рідній землі, але моя повага до неї не тільки залишилася такою же глибокою і щирою, але і багаторазово зросла. Її промова в аеропорту була правильною і злою. Хтось може подумати, що говорила вона занадто емоційно. Ні, вона говорила так, як почуває зараз себе вся Україна.
Згадайте, адже тільки вчора були вбиті семеро наших хлопців на східному фронті. Десь виють від горя матері і дружини. Саме так – зло, боляче, гірко, емоційно і треба зараз говорити. На нашій землі війна. Порошенко і його кліка, Медведчук і його кліка – чи це одна і та ж кліка? – злодії, олігархи, чиновники, судді та інша сволота так не відчувають, тому що їхні сини вдома, і мислять вони виключно офшорами і грабунком.
Не треба було Порошенку запрошувати Надію в свої покої для вручення їй звання Героя України. Чого так поспішили, Петро Олексійович? Морда опухла, наче після нічного запою, слова плутаються, квітковий віник побоялися вручити їй, підбігли до матері. Ось стояли поруч ці дві людини – Савченко і Порошенко, вона мовчала, а він здавався дрібним, таким нікчемним, таким непотрібним. Слова подяки ні йому, ні політикам. Тільки народу, в цьому є справжня, пряма демократія.
Тут всі на різні лади голосять про те, що Тимошенко невигідно мати Савченко під боком. Тут я не згодна. Надії ніхто не посміє закрити рот. Юлія Володимирівна може цілком використовувати її як щит і таран одночасно. Вирішувати Наді, ким і чим вона стане.
Нам варто встати поруч з нею і підставити їй своє плече. Ось це буде правильно. Вона не на Порошенка і не на Тимошенко розраховує, вона на нас з вами розраховує. Тому що наша з вами життєва історія зайшла вже дуже далеко. Нас обібрали, нас знесиліли, нас перетворили на лузерів. Знаєте, чому вся Франція вже місяць бунтує? Тому що там всі робітники, на чиї права зазіхнули чиновники – це середній клас. Середньому класу завжди є, що втрачати і що захищати. А нас, українців, перетворили на жебраків рабів, які стають на коліна, вимолюючи шматок хліба у влади.
У нас зараз з'явився шанс з колін піднятися.
Журналісти і політики навіть бояться коментувати той факт, що Надя повернулася додому саме в той день, коли наш шоколадний президент, два роки тому, став, завдяки своїм порожнім обіцянкам і політтехнологічному балагану в один тур, президентом України. Петро Олексійович, ваше бажання підігнати дати ганебно провалилося. Сьогодні, коли Савченко стояла поруч з вами, ми більше, ніж коли-небудь шкодуємо, що ви наш президент. Вона стояла з однією сумкою, а ви, Петро Олексійович, вже другий раз в травні місяці нагороджуючи українських жінок званнями, самі з усіма вашими офшорами, 100 га орних українських чорноземів, білим палацом, і віллою в Іспанії і несмачним Рошеном, стаєте огиднішим і невидимішим...
І останнє. 112 канал в 18:20 на цілих сорок хвилин запросив головного юриста Януковича, Олену Лукаш. Вона коментувала повернення Савченко. Ну, хлопці, ви і лажанулись.. Від вас я такого цинізму не очікувала. Чи ви вже поміняли свої кольори на біло-блакитні?
Olena Ksantopulos
