Ні для кого не секрет, що українські чиновники не шанують незалежні ЗМІ. Бояться? Ні, просто не люблять чути про себе правду.
Редакція сайту infokava.com стала фігурантом дуже неприємного інциденту, який ще раз підтверджує, що гроші і зв'язки в нашій державі вирішують ВСЕ.
Так, 10 листопада 2015 року на сайті Infokava.com була розміщена інформація про Андрія Володимировича Луговського - у минулому капітана міліції, керівника УБОЗ Дніпропетровської області та начальника кримінальної розвідки ГУБОЗ МВС України. На даний момент Луговський займає посаду помічника начальника Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області.
У статті, розміщеній на сайті Infokava.com наведено деякі факти з біографії успішного кар'єриста Луговського та його сім'ї. Схоже, інформація журналістів, зібрана з відкритих джерел, дуже не сподобалася Андрію Володимировичу, який має «блискучу» репутацію і бездоганний послужний список.
Луговський, якого у вузьких колах називають «Андрюша-полтишок» (http://politica-ua.com і т. д), так як всі хабарі, які брав чиновник в погонах починалися від 50 000 доларів США (журналісти придумали? Ну, звичайно!), подав в суд на декілька видань, в тому числі Infokava.com за образу честі, гідності та ділової репутації. По всій видимості, начальник кримінальної розвідки ГУБОЗ МВС України вже тоді «мітив» на посаду помічника начальника Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області і йому зовсім не потрібні були компрометуючі відомості про не таке й вже прозоре минуле.Справа проти незалежних ЗМІ розглядалася в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська під чуйним керівництвом головуючого судді Демидової Світлани Олександрівни. Зовсім не дивно і дуже передбачувано, що суд особливо без суду і слідства задовольнив позов Луговського і своїм рішенням зобов'язав незалежні ЗМІ виплатити чиновнику в погонах моральну компенсацію.
Чому без суду і слідства? Справа в тому, що відповідачем вказується ТОВ «Пеппер-Інвест» - підприємство, яке не має ніякого відношення до сайту Infokava.com і саме ТОВ «Пеппер-Інвест» має виплатити моральну компенсацію скривдженому Луговскому. Виникає відчуття, що суду просто надиктували хто, кому, скільки і за що повинен, бо представники Феміди навіть не спромоглися перевірити інформацію про потенційного кривдника "чесного" поліцейського.
До речі, судячи з інформації в інтернеті, це не перша «сліпа» справа, яку розглядала суддя Демидова С. О.
Так, Олександр Рубаха, член Дніпропетровського обласного Центру з питань прав людини провів 5-місячний, 12-ісковий, правозахисний експеримент у Жовтневому райсуді м. Дніпропетровська. Природно, юрист мав честь зіткнутися і з суддею Демидовою:
«Судья Демидова С.О. Дело № 201/6093/15-¬ц. Правда, когда я почитал ее отказное «решение» от 10.06.15г., то с трудом узнал свой иск.
Одно из моих требований к суду – обязать ответчика расторгнуть незаконный строительный Договор. Но Демидова даже не оценила его в этом смысле. К тому же в мотивировочной части своего «решения» она упомянула меньшую часть моих исковых требований. И не указала обстоятельства и доказательства, на которые я ссылался устно и письменно.
Плюс, судья Демидова успела «отметиться» еще в одном моем иске: по делу №201/10561/15¬-ц.
Она вынесла Определение от 22.06.15г., требовавшее, чтобы я уплатил суд.сбор 974 грн. 40 коп.
Между тем, в деле имеется Заявление с просьбой освободить меня от таких расходов в связи с тяжелым материальным положением. К нему приложен ряд подтверждающих документов. В том числе извлечение из моей сберкнижки. Из него видно, что я получаю пенсию в размере всего лишь 1.049 грн.
О том Заявлении и приложенных к нему документах Демидова в написала: «Истцом не дано необходимых и допустимых доказательств». Столь общую формулировку она может использовать во всех случаях, не утруждая себя добросовестным исполнением служебных обязанностей.
В Определении Демидова даже не упомянула доводы того моего Заявления. По сути, она его не рассмотрела, а проигнорировала».
Як бачимо, приймати "потрібне рішення" для Демидової – не вперше. Тобто по суті - під виглядом рішень по справах, судді-кидали виробляють макулатуру, видаючи її за сумлінне виконання своїх службових обов'язків. У результаті права невинних залишаються незахищеними.
На закінчення відзначимо, що зараз, після декількох місяців, інформації в інтернеті про Луговського Андрія Володимировича стало значно менше. Більш того, стали з'являтися статті, схожі на хвалебні оди: « ... Звісно, радник голови Національної поліції Дніпропетровської області знає, про що говорить. Адже до цього він був капітаном міліції, керівником УБОЗУ, а також начальником кримінальної розвідки ГУБОЗ МВС України....»
Правда вона і є правда. І все таємне завжди стає явним. Скільки грошей не плати, народ України повільно, але впевнено відкриває очі і знімає рожеві окуляри.
