З інсайдерських джерел стало відомо, що на підписі у Президента лежить наказ про призначення генерал-лейтенанта Сергія Попко на посаду командувача сухопутними військами.
Невже нам треба призначити таких, як Шокін або Попко, щоб в черговий раз зганьбитися перед західними партнерами? Невже нашому Президенту так подобається наступати на чергові граблі з черговим призначенням? У нас що, немає нормальних бойових полковників, які не заплямували себе корупційними скандалами, яким можна присвоїти звання генерала? Щоб з'ясувати, хто ж такий генерал-лейтенант Попко, потрібно зануритися вже в історію.
Отже, з матеріалів:
«Першим заступником командувача ООК генерал-майора Сергія Попко – з ім'ям цього бравого миротворця пов'язаний не один скандал міжнародного рівня. Сам цей пан світився в керівництві ООК на посадах заступника начальника штабу (а ця структура відповідала за бойове застосування військ у мирний час у вигляді управління контингентами за кордоном, а у воєнний – усіма Збройними Силами) довгі роки – і за попередньої влади, і при нинішній, до самого розформування Об'єднаного Оперативного Командування у 2011 році. А раніше цей генерал обзавівся «бойовим досвідом» - він очолював 7-у окрему механізовану бригаду ЗС України в Іраку. І не раз при нагоді вже в зоні АТО частенько цим хвалився, що він має бойовий досвід. Насправді, найбільший досвід генерал має, як би це сказати м'якше, але дуже складно знайти цье формулювання без французької. Саме в зв'язку з українським контингентом в Іраку пролунав гучний скандал, пов'язаний з миротворцями. Тоді в Україну військові намагалися ввезти в особистих речах і труні загиблого в Іраку полковника Романа Середницького 319,5 тис. дол. Під час розкручування цієї справи стало відомо, що розкрадання коштів, виділених американцями підрозділу CIMIC (CivilMilitaryCooperation) зі складу української бригади (цими грошима розплачувалися з іракськими підрядниками за проведені роботи з відновлення об'єктів інфраструктури) було поставлено на потік. Однак, незважаючи на це, кримінальну справу у травні 2005 року Генпрокуратура забрала собі. Після цього всі подробиці справи якось ненароком опинилися покриті мороком таємниці. Саме по цій гучній справі в розробку СБУ і Генпрокуратури потрапив Попко. Повідомлялося, що в ході гучної справи йому наслідком ставилась, але не була доведена, контрабанда сворованных 500 тис. дол, проте справа Попко розвалилося у Верховному суді».
І не дивно, що, маючи такі гроші, справа запросто розвалилася прямо на очах.
Далі, Борис ТАКАЄВ пише: «Однак це було лише прелюдією. Пізніше генерал Попко засвітився в іншому скандалі, пов'язаному з ще одною великою крадіжкою українськими військовими, і на цей раз, що особливо цікаво в нашій історії, до справи мали пряме відношення структури ЄС. Зокрема, 15 вересня 2010 року балканські газети на перших шпальтах своїх видань розмістили новину про участь представників контингенту KFOR у Косово у контрабанді пального, ухиленні від сплати податків і зловживання економічними повноваженнями впродовж кількох останніх років. Цим же повідомленням починалося і більшість випусків новин на телевізійних каналах краю. У той же день Місія Європейського Союзу у сфері верховенства закону і правопорядку в Косово (EULEX) у своєму прес-релізі повідомила, що представниками косовської митниці за підтримки спеціального департаменту поліції EULEX в рамках розслідування дій організованої злочинної групи, яка займалася контрабандою пального, були проведені обшуки в офісах чотирьох компаній, семи будинках, а п'ятеро осіб заарештовано. Було повідомлено про причетність військовослужбовців українського і французького контингентів до «одного з найбільших організованих злочинів, у який залучено дуже багато». Місцеві ЗМІ уточнювали, що близько 150 бензовозів пального були продані в Косово українським контингентом KFOR - з травня 2008 р. по серпень 2009 р. нібито для потреб українських миротворців на територію Косово імпортовано 3,7 млн. літрів палива, яке потім було куплено приватною компанією AlbPetrolCompany. Остання перерахувала за це пальне 2 млн. 145 тис. євро на банківський рахунок KFOR — без сплати митних зборів і податків. В результаті чого бюджету Косова було завдано збитків у розмірі 1,4 млн. євро. Пізніше виявилося, що це – лише частина широкомасштабної схеми по розкраданню і продажу палива, здійснюваної українськими військовими».
Ви тільки уявіть масштаби злодійства?
І продовження: «Рятував ситуацію генерал Попко. Адже саме він був відповідальним за підбір кадрів для контингенту в Косово (втім, як і для всіх інших українських контингентів за кордоном), в той час як подібна схема ніяк не могла діяти довгі роки без заступництва у командних структурах в Україні – і перш за все в тому ж ООК. Приїхавши в Косово, Попко «попрацював» на місці, після чого виявилося, що «доказова» частину бухгалтерії контингенту просто знищена. Місія ЄС, яка розслідувала справу позбулася доказів, а в самій Україні справу, зрозуміло, зам'яли. Що цікаво, раніше в українському миротворчому контингенті в Лівані спалахнув точно такий же «бензиновий» скандал. Головою ротаційної комісії, яка намагалася у Лівані паралельно вирішити питання з «розгрібанням» скандалу, був... все правильно, Сергій Попко. Правда, на відміну від випадку в Косово, тоді його зусилля не увінчалися успіхом - саме з-за крадіжки українців і видворили з цієї країни в 2006 році.
Чому ми таку пильну увагу приділяємо саме цьому генералові? Адже в Генштабі повно панів з великими зірками на погонах, у яких рильце також явно в «миротворчий» гарматі – вже дуже довгий час саме миротворчість є інструментом брудного бізнесу українських військових. Пояснюється така увага просто: через рік після розформування ООК, наказом Міністра оборони України № 525 від 02.07.12 генерал-майор Сергій Попко був призначений на посаду начальника Головного командного центру Генерального штабу Збройних Сил України (до речі, дуже скоро указом № 506/2012 Президент України Віктор Янукович присвоїв йому звання генерал-лейтенанта). У функції цієї структури – те ж саме «участь в організації діяльності» українських підрозділів.
Так що європейці, очевидно, ще не раз зіткнуться з фігурою цього непотоплюваного українського генерала, з яким мали справу в Косово. Тільки тепер вже з – за лінією розвиваючого нестримну активність військового співробітництва України і Євросоюзу...»
Так, Віктор Янукович цінував тих, хто вписувався в систему і вмів у ній крутитися. І таких нині – багато і у ВРЦ і в СБУ – пристосуванців, що роблять гроші.
Ну, а з приходом війни на Донбасі ім'я цього «бойового» генерала знову спливло в АТО. Спочатку командувачем сектора «М», а потім уже керівником АТО на території Донецької і Луганської області. За інформацією Юрія Бутусова, яку він розмістив у себе на ФБ 31 січня 2015 року, саме він керував операцією в Дебальцевському котлі.
І якщо Порошенко сьогодні підпише черговий наказ, без повного розслідування подій в Дебальцеве та оцінки командування, то ми будемо мати другий Іловайськ і друге Дебальцеве, але вже в інших містах. А скільки виляже наших хлопців у разі повномасштабного наступу, яким нас так лякають і який може статися, можна тільки про це здогадуватися. Як і про справжні втрати наших військ у цій неоголошеній війні. Бо шляхи Путіна несповідимі, і ми не знаємо, який черговий бзік трапиться в його голові. Якщо після чергового резонансу у Вінниці з призначенням начальника поліції, Президент зробить чергове шокуючі призначення, то наслідки можуть бути не передбачуваними. Це не залякування, це реалії нашого дня. Бо вже народ перебувати майже в стані афекту і готовий до вибуху, при найменшому випадку такого неподобства і несправедливості з боку влади.
Источник
