1. Всупереч традиції, почну сьогодні з українських справ. Дивовижні справи останніми днями творяться на Печерських пагорбах, де явно починається нова гра навколо прем'єрського поста. Сьогодні джерела НВ у Раді оголосили, що Арсеній Яценюк незабаром покине свій пост – його замінять на Наталію Яресько, яка очолить уряд технократів. Для прогресивної, так би мовити, громадськості новина, мабуть, добра. (Хоча до Яресько теж є питання). Але є одне «але», що бентежить особисто мене: чергова «схема» – підкилимна і закулісна одночасно – почала реалізовуватися відразу після таємного візиту олігарха Ігоря Коломойського до колеги-президента Петра Порошенка. Про цю зустріч стало відомо завдяки видатному розслідуванню програми «Схеми» (хто ще не дивився, наполегливо рекомендую). Таємниця, якою оповита поїздка Коломойського до Києва, дає підстави підозрювати, що вони з Порошенком розробили план допомоги радше самим собі, а не країні. Інакше до чого секретність? Чесно кажучи, до чортиків вже набридли всі ці нескінченні «договорняки» на таємних сходках.2. Цікаво, що люди Порошенка в парламенті після виходу програми «Схеми» отримали спеціальні інструкції про те, як коментувати цю подію. Як розповіла одна з авторів програми Наталя Седлецька, доручили депутатам говорити приблизно таке: «Та жодної таємниці з зустрічі ніхто не робив, просто дорогою на Банкову Коломойському раптом захотілося пересісти з одного автомобіля в інший. Та й взагалі – нічого особливого не сталося». Якась фантастична просто брехня, яка ще раз доводить, що справа нечиста. Тому всім тим, хто радіє передбачуваній зміні прем'єра, хочу порадити трохи подумати на тему «скільки і кому заплатить Україна за реалізацію цього договорняка?». Боюся, привід для подібних роздумів скоро обов'язково з'явиться.
3. Від українських новин – до російських. Сьогодні «Інтерфакс» опублікував досить смішне інтерв'ю Григорія Явлінського – уродженця Львова, вічного опозиціонера типу ліберальної спрямованості. Так от, Явлінський, виявляється, зібрався в 2018 році йти в президенти РФ, причому він упевнений, що здолає Путіна. Його оптимізм базується на тому, що «розумні люди», вони, мовляв, зрозуміють, що Путін – поганий, а він, Явлінський, – хороший. Хочу розчарувати опозиціонера: серед електорату будь-якої країни сократи і гегелі зустрічаються досить рідко, а ось шарикових – хоч греблю гати. Втім, це навіть і не дуже важливо. Григорій, судячи з усього, за невелике держфінансування своєї партії збирається виконати у 2018 році роль «ліберального хлопчика для биття», покликаного створити ілюзію чесності виборів. Простіше кажучи, цей «опозиціонер» тепер працює на Путіна. Дуже шкода. Раніше я був куди більш високої думки про Явлінського. Тепер же у мене великі сумніви щодо того, що він і правда виріс у Львові.
4. У США президентська кампанія саме в розпалі. Сьогодні відбулися чергові дебати у республіканців, які перетворилися зовсім вже на непристойне видовище. Сенатор Тед Круз і Марко Рубіо повсякчас обливали брудом мільярдера Дональда Трампа, який відплачував їм тією самою монетою. Досить скандальна сварка дійшла до того, що Трамп оголосив на всю країну, що у нього достатньо великий член, щоб керувати країною. Це не жарт. Це дійсно сталося під час загальнонаціональних дебатів претендентів на пост президента США. Можу помилятися, але навіть в українській політиці я такого не пригадаю. На цьому тлі просто здорово виглядав губернатор Огайо Джон Касич – четвертий учасник дискусії. Відверто кажучи, він виглядав санітаром у психлікарні, який змушений вислуховувати маячню своїх пацієнтів.
5. До речі, сьогодні натрапив на замітку, в якій сказано, що американських психіатрів турбує ось яка тенденція: останнім часом у них все більше пацієнтів, які стверджують, що вони прибули з майбутнього, щоб запобігти президентству Дональда Трампа. За версією лікарів, всі ці люди розповідають, що в майбутньому весь світ охоплений війнами, заворушеннями, всюди панує хаос і голод, цивілізація вмирає, а винуватець всього цього – Трамп, який став президентом США в 2016 році. Загалом, справа серйозна...
6. Сьогодні європейське статистичне агентство Євростат оприлюднило цифри щодо біженців, що прибувають в ЄС з Азії. Мені здалося цікавим ось що: з 1,2 мільйона прибулих у 2015 році лише чверть – сирійці. Ще дві порівняно великі групи – афганці та іракці. Але майже половина – «інші». Простіше кажучи, криза нинішня лише незначною мірою спровокована війною в Сирії. Головна її причина криється в чомусь ще. Ризикну припустити, що це «щось» – це політика «відкритих дверей», декларована Німеччиною і Швецією. Саме вона дала мільйонам людей з бідних країн надію на те, що в ЄС їх приймуть як рідних. До речі, за перші два місяці 2016 року до Європи прибуло в 30(!) разів більше людей, ніж за аналогічний період минулого року. Ніякі європейські саміти, плани, стратегії тощо не працюють. Лідери країн ЄС занадто довго тягнули, боячись здатися неполіткоректними. Єдиним розв'язанням проблеми, можливо, могла би стати повна заборона на в'їзд до ЄС без віз, але зараз, боюся, вже й це не допоможе – процес масової міграції вже запущений, зупинити його неможливо.
7. До речі, новий «план відновлення роботи Шенгену», презентований сьогодні в Брюсселі, вражає своєю безпорадністю. Країнам ЄС пропонується продовжити надавати статус біженця нужденним, але при цьому заборонити транзит цих людей через свою територію в треті країни. Насправді це означає, що біженці будуть накопичуватися в Греції та Італії – перших країнах ЄС на їхньому шляху до Німеччини. Крім того, пропонується посилити прикордонну охорону». Припустімо, посилили – жоден човен з біженцями не пропливе непоміченим. Проблема, однак, не в тому, що їх неможливо виявити, а в тому, що їх неможливо повернути назад. Закони вимагають надати допомогу нещасним, які пливуть на вутлих суденцях. А біженцям тільки і потрібно, щоб їх підібрали і відвезли в ЄС. Загалом, план цей, як і легіон його попередників, є лише обгрунтуванням для отримання зарплати євробюрократією, а зовсім не реальним розв'яанням проблеми.
8. Ну і останнє на сьогодні. Король ранкової зорі, також відомий як північнокорейський диктатор Кім Чен Ин, своєю пухлою рукою підписав наказ привести ядерну зброю країни в стан постійної боєготовності. Що замислив молодий, але зухвалий Ин, ніхто до пуття не знає. Спробую припустити, що в його країні знову починається голод або епідемія, тому йому потрібна їжа і ліки з-за кордону. От він і просить світ допомогти – єдиним способом, якому його навчили. Не думаю, що він і справді зібрався розпочати ядерну війну.
Іван Яковина - НВ
