Рейтинг Forbes зафіксував новину, яка може стати визначальною для майбутнього української державності: у нас більше немає олігархів.
У результаті економічного краху і політичних змін статки українських товстосумів зменшилися до критичного рівня. Якщо у 2014 році у Ріната Ахметова було понад 12 мільярдів доларів, то зараз – 2,3 мільярда. А адже це найзаможніший з українських багатіїв – у всіх інших – Боголюбова, Коломойського, Пінчука, Косюка – мільярд з гаком на кожного.
Читайте на Infokava.com: Журнал Forbes опублікував рейтинг найбагатших людей світу
Ви запитаєте: а чому з двома мільярдами не можна бути олігархом? Можна. Де-небудь в маленькій Грузії чи Молдові – можна. Саме тому Бідзіна Іванішвілі граючись демонтував авторитарним режим Михайла Саакашвілі, відправивши главу держави в безстрокове заслання, а його ймовірного наступника, колишнього прем'єр-міністра Вано Мерабішвілі – в тюремну камеру. Саме тому Молдову опоненти Володимира Плахотнюка називають "захопленою державою" – тому що після перемоги над колишнім прем'єром Владом Філатом (відправленим у тюремну камеру, а як же) у бізнесмена просто не залишилося суперників в еліті. От якби Ахметов переїхав до Молдови – там би він був король!
Для того, щоб бути олігархом в 40-мільйонній державі, потрібно не просто мати стан, що оцінюється в мільярд чи два. Потрібно мати великі обігові кошти для фінансування політичних партій, системного підкупу еліти, створення мережі вірних тобі людей на місцях, придбання нової власності і так далі. Потрібно фінансувати "бригади" бандитів і телевізійних кілерів. Потрібно не просто здаватися недосяжним, але й бути ним.
Навіть в системі тотальної корупції не можна "просто" давати хабара – тому що в цій ситуації ти конкуруєш з мільйонерами-ніщебродамі і тебе може обійти кожен, хто має серйозний політичний ресурс – наприклад, президентську посаду. А олігарх, який поступається президенту не тому, що він багатший, а просто тому, що президент – уже ніякий олігарх (навіть при Януковичі було інакше, саме тому Віктор Федорович крав як одержимий – щоб у нього було більше, ніж у Ахметова).
У кого перетворилися наші олігархи? Частково – у регіональних баронів. Грошей Ахметова ще вистачає для впливу в Донецькій області, грошей Коломойського – у Дніпропетровській. Але тут виявляється, що їх могутність, не підкріплена політичним ресурсом, починає "просідати". Кремль може легко позбутися впливу Ахметова на окупованих територіях – якщо захоче. Коломойський втратив вплив в суміжних областях як тільки позбувся "своїх" губернаторів.
Ще олігархи перетворилися в ілюзіоністів. Вони багато в чому і існують в нашому житті просто тому, що ми віримо в них, як у чарівників. Ну і ще, звичайно, телеканали – у кожного Гудвіна повинен бути свій. Якщо раніше телеканали були просто іграшками, що підтверджують їхній статус і дозволяють захищати і купувати заводи, то тепер вони – важливіше заводів. Олігархічні телеканали, досі впливають на емоційну громадську думку – важливий аргумент у діалозі з владою. Але це тимчасова ситуація.
Без заводів і політичного ресурсу телеканали не можуть критично вплинути на розстановку сил – саме тому Коломойський без особливих розкаянь совісті позбувся телевізійного театру Савіка Шустера з його істеричними завсідниками. Та й до того ж – ну що змінилося від того, що олігархічні телеканали замовчували Майдан?
Ще олігархи продовжують впливати на частину політичної еліти – але теж вельми умовно. Ми прекрасно з вами розуміємо, що скільки б не розповідали нам казки про "олігархічні змови", дозволив зберегтися уряду Арсенія Яценюка, а якщо б була політична воля президента кабінет давно вже був би у відставці. Але ми віримо в ці побрехеньки просто тому, що ніяк не можемо зрозуміти, що світ навколо нас змінився. І що олігархів в нашій країні дійсно більше немає і вже не буде.
Віталій Портников
newsonline24.com.ua
