Нобелівські премії з фізики та хімії: нейтрино і «дзеркальні» молекули

Шведська королівська академія наук 6 і 7 жовтня 2026 року оголосила лауреатів Нобелівських премій з фізики та хімії. Премію з фізики отримав бельгійсько-американський учений Френсіс Гальцен за нейтринну обсерваторію IceCube в антарктичному льоду. Премію з хімії поділили француз Анрі Каган і японець Кенсо Соаї, які пояснили, як хімічні реакції можуть «обирати» лише одне з двох дзеркальних відображень молекули.

Редакція InfoKava
Автор Редакція InfoKava - Редакційна команда
4 хв читання
Лабораторія нейтринної обсерваторії IceCube на станції Амундсен-Скотт на Південному полюсі, січень 2023 року. Архівне фото. Фото: Christopher Michel / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0

Фізичну премію Френсіс Гальцен з Університету Вісконсину в Медісоні (США) отримав «за вирішальний внесок у нейтринну обсерваторію IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження». Гальцен народився 1944 року в бельгійському Тінені й захистив докторську дисертацію в Левенському католицькому університеті 1969 року. Хімічну премію Каган і Соаї отримали «за відкриття нелінійних ефектів і автокаталізу в асиметричному органічному синтезі». Кожна з премій становить 12 мільйонів шведських крон.

«Френсіс Гальцен очолив міжнародну команду дослідників та інженерів, які дали нам фантастичний інструмент. Його наполегливість і наукове бачення проклали шлях до нового різновиду астрономії»

Марк Пірс, голова Нобелівського комітету з фізики

Кубічний кілометр льоду як телескоп

Нейтрино — частинки, які пронизують Землю та наші тіла, майже ні з чим не взаємодіючи. Як пояснює академія, у космосі існують природні прискорювачі частинок, що розганяють їх до енергій, у мільйон разів вищих, ніж у земних лабораторіях. На відміну від інших частинок, нейтрино долітають до нас, не змінюючи напрямку й не втрачаючи енергії, тож несуть інформацію, якої не отримати інакше.

Ідею ловити нейтрино в льоду Південного полюса Гальцен уперше представив 1988 року. Коли нейтрино стикається з атомним ядром, виникає спалах світла, який фіксують датчики в прозорому льодовиковому льоду. Детектор IceCube об’ємом в один кубічний кілометр добудували 2011 року. Невдовзі дослідники зареєстрували перші високоенергетичні нейтрино, а згодом довели, що частина з них надходить із-поза меж Сонячної системи.

Дзеркальна загадка життя

Багато молекул, зокрема амінокислоти, існують у двох формах, що дзеркально відображають одна одну, як ліва й права руки. Проте живі організми використовують лише одну з них. Це явище називають гомохіральністю. Коли хіміки відтворювали такі реакції в пробірці, то, за даними академії, завжди отримували обидві форми порівну. Для ліків це принципово: бажаний ефект зазвичай має лише одна «рука» молекули.

Анрі Каган 1986 року знайшов спосіб отримувати значно більший надлишок однієї з форм, ніж вважали можливим. Кенсо Соаї 1995 року описав реакцію, яка потенційно могла бути гомохіральною, а 2003-го продемонстрував реакцію, у якій утворювалося лише одне з двох дзеркальних відображень. За словами Нобелівського комітету, крім самого життя, такого раніше не вдавалося досягти нікому.

Літній чоловік в окулярах і коричневій куртці стоїть, схрестивши руки, серед учасників конференції
Анрі Каган під час конференції з органічної хімії на його честь у Політехнічній школі (Палезо, Франція). Архівне фото. Фото: École polytechnique / Wikimedia Commons, CC BY-SA 2.0

Хто лауреати з хімії

  • Анрі Б. Каган народився 1930 року в Булонь-Бійанкурі (Франція), почесний професор колишнього Університету Париж-Південь;
  • Кенсо Соаї народився 1950 року в Хіросімі (Японія), почесний професор Токійського університету природничих наук;
  • голова комітету з хімії Гайнер Лінке назвав їхні реакції «вражаючими», а член комітету Петер Шомфаї пояснив, що «лівостороння» й «правостороння» версії ліків можуть діяти по-різному, тож потрібні методи вибіркового синтезу (за Al Jazeera).

Соаї, якого з’єднали з пресконференцією телефоном, розповів, що новина застала його за покупками в супермаркеті неподалік дому (за AP). «Це найхвилюючіший день у моєму житті», — сказав він (цитата за Al Jazeera і Reuters).

Що далі

Нобелівський тиждень у жовтні тривав оголошеннями премій з літератури, миру та економіки. Усі лауреати, зокрема Гальцен, Каган і Соаї, отримають нагороди 10 грудня в Стокгольмі. Обсерваторія IceCube тим часом продовжує збирати дані: академія розраховує, що вони допоможуть зрозуміти, де у Всесвіті народжуються високоенергетичні нейтрино, і навіть виявити невідомі космічні явища.

Поділитися статтею
Редакційна команда
Стежити:
Редакція InfoKava — команда незалежного інтернет-видання. Готуємо новини про політику, суспільство, війну, економіку й технології на основі офіційних джерел і перевірених фактів.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *