Даный текст не переводим на русский язык и печатаем в оригинале:
Сьогодні вночі я ледь стримував сльози, а переді мною на східцях дніпропетровської ОДА плакав бойовий полковник, заступник комбата Дніпра Вячеслав Печененко.
Він розповідав як російські інтервенти розстрілювали колону наших військ і добровольців у путінському "гуманітарному коридорі", через який паркетні генерали наказали виводити українські підрозділи з Іловайського котла.
Печененко каже - нас розстрілювали як у тирі, з усього - танків, гармат, мінометів, градів, птурів і кулеметів. Потім росіяни прочісували поля і посадки й дострілювали важко поранених. Вбито декілька сотень людей, тільки в цьому одному епізоді, вцілілі переважно потрапили у полон...
Сам Вячеслав зібрав довкола себе групу бійців і повів її на прорив з цієї кривавої м'ясорубки. Цей мужній воїн з боєм і зі зброєю вивів з ворожого оточення 64 бійця з різних підрозділів. Він справжній герой, такі люди, а не недороблені муженки-гелетеї, мають командувати нашою армією.
Як герої і ті безіменні поки що танкісти 93-ої дніпропетровської бригади, які, побачивши московську зраду, знищили вогнем своїх танків у зеленці край дороги на Многопілля й на блокпосту понад сотню кацапських десантників.
Після того, як неголений і пропахлий згарищем Славко вже поїхав додому, в Дніпро вертольотами з Розівки почали надходити поранені, яких не добили путінські "гуманітарії". Перша партія, 108 осіб...
Тому коли я після 24 серпня читаю про 9 або 12 вбитих за день наших військових, нестерпно хочеться плюнути в морду речникам і всьому падлючому штабу АТО - сука, кожному кабінетному гандону персонально.
Особливо раднику, точніше, зраднику Олександру Данилюку і всім гелетеївським жополизам, котрі хочуть засекретити злочинні безвідповідальність, бездушність і довбоїбізм керівництва МО та АТО, через які сталася трагедія оточених під Іловайськом, Амвросіївкою та Дяковим. А там були до 5 тисяч наших бійців, доля яких наразі невідома.
Ні, я не кличу зараз ходити на Київ і розхитувати владу і ситуацію - я кличу просто викинути з крісел нездар, м'ясників і кар'єристів, які призвели до Іловайської катастрофи і знищення на радість Путіну частини добровольчих батальйонів і дніпропетровських з'єднань, які найбільше дратують карлика і перешкоджають розповзанню метастазів Новоросії.
Якби Муженко, Гелетей і Данилюк мали хоч краплю офіцерської честі, мусили б самі застрелитися після цих поразок і потоків крові.
А той, хто марить перемовинами і купленим територіальними поступками Х@йлу миром - хай згадає долю наших бійців, яких повели путінським "гуманітарним коридором".
