Так, поезія – символічна мова. Проте, коли вірші складаються в єдину історію, а актори доповнюють її діями – це нове сприйняття поезії.
Перший експериментальний салон «Віддзеркалення» - так називається інноваційний театр, на виставі якого мені довелось побувати. Точніше ПЕС «Віддзеркалення» позначили це як поетичний перформанс. І це більш точне формулювання, але не всі знайомі зі значенням даного поняття.
Перформанс – форма мистецтва, де твором вважають дії автора, за якими глядачі спостерігають у режимі реального часу. В даному випадку поезія, доповнена перформативними діями.
Перформанс був на тему ілюзій – про ілюзії у коханні, у соціальному житті, про сни як ілюзії.
«Цікаві метаморфози бувають… з людьми, їхніми ідентифікаціями, мотиваціями, очікуваннями, бажаннями… Думаєш, що саме це тобі потрібно…А тут ні! Брехня самому собі. Чи не брехня? Адже справді у це вірила. Цього хотіла і прагнула. Отримала і зрозуміла, що вибачте, це не те, з чим ти хочеш іти по життю» - саме таким монологом починається перформанс.
Вистава про самообман – про те, як ми самі вигадуємо собі щось, а потім розчаровано дивимося на друзки, які залишилися від розбитих ілюзій. Але у нас завжди є вибір – продовжувати створювати ілюзії або ж творити іншу реальність життя.
В рамках перформансу звучала тільки сучасна поезія. ПЕС «Віддзеркалення» таким чином відкривають нові імена в літературі – Віталій Кобзар, Марина Науменко, Ірина Бова, Марія Рожновська, Михайло Невідомський, Кот Єльпітіфор, Катерина Вільхова, Денис Темирязев.
Поспілкувавшись після вистави з режисером Мариною Науменко, дізнався про подальші плани ПЕС «Віддзеркалення» – молоді митці не прагнуть обмежуватися Києвом та областю, їх вже запрошують мистецькі локації з Дніпра, Запоріжжя та Чернівців.
Можу побажати лише успіху!
Сторінка ПЕС «Віддзеркалення» у фейсбуці - fb.me/Viddzerkalennia
