Верховна Рада ухвалила законопроект № 1210, який впродовж останніх трьох місяців був предметом гарячих дискусій і гучних скандалів: представники тютюнової, металургійної, газодобувної галузей заявляли, що норми документа становлять серйозну загрозу для вітчизняного бізнесу і можуть призвести до колапсу в економіці.
Минулого тижня Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому проект закону про внесення змін до Податкового кодексу, автором якого є голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Законопроект викликав хвилю обурення у представників тютюнової, металургійної, газодобувної галузей, які заявляли, що в запропонованому вигляді спочатку документ може призвести до закриття підприємств, скорочення робочих місць і колапсу в економіці внаслідок зниження податкових надходжень у бюджет. Влада пообіцяла переписати законопроект до другого читання. Що в підсумку вийшло?
* * *
"Протягом трьох місяців, поки тривало обговорення законопроекту № 1210, бізнес доносив свою позицію про те, що його ухвалення буде мати катастрофічні наслідки. Я не знаю, хто переконав президента схилити більшість у ВР до голосування за цей законопроект. Можливо, це сталося у зв'язку з величезним впливом нинішніх фіскалів і Міністерства фінансів, які змогли переконати його в тому, що норми № 1210 підтримає МВФ, що їх ухвалення є умовою для продовження роботи з фондом. А головним чином - що їх результатом стане збільшення надходжень до держбюджету. Особисто я вважаю, що за 9 місяців після набрання норм законопроекту чинності, надходження, навпаки, знизяться", - сказала 112.ua народний депутат України, член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Ухвалення законопроекту № 1210 стало можливим завдяки голосам "слуг народу". Опозиція готова зареєструвати у Верховній Раді постанову про скасування законопроекту № 1210, але Южаніна каже, що, "враховуючи наявність парламенті монобільшості, надії на те, що цей документ отримає підтримку, практично немає". Ймовірніше, за її словами, що президент підпише закон і його норми набудуть чинності. "Якщо з боку бізнесу зараз не буде гучних протестів, то це і станеться", - каже вона.
Як відомо, викладений на декількох сотнях сторінок законопроект зачіпає широке коло питань – законодавство антиВЕРЅ, трансферне ціноутворення, оподаткування податками продажу вживаних речей, ставки ренти для ЗРС і акцизи на цигарки, тютюн для нагрівання. Документом вносяться зміни до 160 статей Податкового кодексу. Як зізналися самі депутати, практично жоден з парламентарів, навіть у профільному комітеті, не був у змозі охопити своєю увагою і зрозуміти весь законопроект до кінця.
Найбільше з приводу норм документа обурювалися представники тютюнової та металургійної галузей. Зокрема, за "технічної помилки", яка містилася в перехідних положеннях документа (щодо змін в акцизній політиці), в Україні могли різко – до 80-100 грн за пачку – подорожчати сигарети, що призвело б до помітного зростання тіньового ринку. Також пропоновані зміни передбачали стрімке – з 45 до 70 грн за пачку – подорожчання тютюну для нагріву (на українському ринку це продукти торгових марок GLO і IQOS).
Кінець коричневої схеми та акцизи
для нікотиновмістних рідин
В ухваленій парламентарями редакції законопроекту № 1210 норми щодо оподаткування тютюнових і нікотиновмісних виробів набирають чинності з 1 січня 2021 року. Зокрема, нікотиновмісні вироби для електричного нагрівання (стіки для IQOS і GLO), які до останнього часу класифікувалися у товарній групі "Тютюн та замінники тютюну" і обкладалися ставкою 949,8 грн за 1 кг нетто, тепер будуть обкладатися акцизом як товарна група "Табаковмісні вироби для електричного нагрівання" і обкладатися ставкою податку на рівні 1456,33 грн за 1 тис. штук до 2021 року з щорічним підвищенням ставки на 20% до рівня 2516,54 грн у 2024 році. Компанії-виробники поки не готові назвати конкретні цифри, як це позначиться на вартості продукту на роздрібному ринку.
Крім того, вводяться позначення "електронна сигарета" і "рідини, які використовуються в електронних сигаретах" зі встановленням для останніх з 2021 року ставки податку на рівні 3 тис. грн за літр. Згідно з новими вимогами, ємності (упаковки) з рідиною, які використовуються в електронних сигаретах мають бути марковані акцизними марками. Досі ця категорія існувала поза регулюванням.
Директор із зовнішніх зв'язків "Філіп Морріс Україна" Наталія Бондаренко заявила, що компанія (розвиває систему нагріву тютюну IQOS) не підтримує передбачені останньою редакцією 1210 зміни, оскільки їх імплементація у 2021 році може мати "вкрай негативні наслідки не тільки для промисловості, а й для держави та споживачів": "Зрівнювання ставок оподаткування табаковмісних виробів для нагрівання і сигарет є дискримінаційним підходом до цієї категорії продуктів, що суперечить практиці ЄС і принципам оподаткування нікотиновмісних продуктів за рівнем шкоди". Бондаренко висловила надію на те, що уряд разом із представниками галузі та експертами вже найближчим часом ініціює створення робочої групи для формування ефективного, раціонального рішення щодо регулювання та оподаткування всіх інноваційних продуктів зі зниженим ризиком, з урахуванням практики ЄС у цьому питанні.
Як вбити сигаретний бізнес
Керівник відділу з роботи з державними органами "Бритіш Американ Тобакко Україна" Юрій Рилач заявив, що "колосальне підвищення (майже на 400%) ставок акцизного податку на тютюнові вироби для нагрівання може просто вбити сегмент ринку, який тільки починає розвиватися і нині не перевищує 3% від загального ринку сигарет".
"Зрозуміло, що обсяги цього сегмента інноваційної продукції почнуть скорочуватися, держава взагалі не отримає жодних додаткових податкових надходжень", - каже Рилач. Він зазначив, що компанія розчарована нормами в частині оподаткування і регулювання продуктів для нагрівання тютюну та електронних сигарет. "На жаль, законодавці не врахували поради експертів та досвід країн Європейського союзу, які розмежовують регулювання на рівні оподаткування класичних сигарет і продуктів нового покоління з урахуванням ступеня ризику для здоров'я споживачів. У країнах ЄС фіскальна політика держави стимулює споживачів змінювати свої звички й переходити на споживання потенційно менш ризикованих продуктів", - підкреслив Рилач.
Раніше "Бритіш Американ Тобакко", яка входить до трійки найбільших платників податків у країні, через "непрогнозовану фіскальну і регуляторну політику уряду України" оголосила про плани до 2020 року перенести регіональний центр з Києва до Румунії. Також компанія тимчасово припиняла роботу своєї фабрики в Україні.
Позитивну оцінку нормам законопроекту дали в "JTI Україна" (компанія наприкінці минулого року почала продавати в Україні електронні сигарети Logic Compact). Менеджер з регуляторних питань "JTI Україна" Юлія Ющенко зазначила, що компанія зацікавлена в регулюванні ринку, а також встановленні ставки акцизного податку та мита на рідини для електронних сигарет: "Ми раді, що тепер на цьому ринку будуть встановлені правила гри". В JTI кажуть, що присвоєння електронних сигарет окремої категорії є позитивним моментом, оскільки "раніше вони завозилися під різними митними кодами і це ускладнювало контроль і аналіз ринку".
Водночас у JTI стурбовані деякими нововведеннями, зокрема вимогою маркування рідин для електронних сигарет. "Ми вважаємо, що ця норма призведе до того, що велика частина ринку виявиться нелегальною. Так, рідини для електронних сигарет відкритого типу виробляються і ввозяться до України в різних ємностях та обсягах і розливаються в ємності менших обсягів на етапі дистрибуції. Отже, акцизні марки будуть наклеєні тільки на великі ємності, а ті, які будуть у продажу, залишаться такими, що немарковані, тому – нелегальними", - сказала Ющенко.
Низка представників тютюнової галузі нарікала й на те, що під регулювання потраплять великі легальні виробники, але при цьому поза полем дії законодавчих норм залишаться напівлегальні торговці вейп-системами й рідинами для них, які часто виготовляються в кустарних умовах і з точки зору якості (вмісту гліцерину і нікотину) ніким не регулюється.
Позитивом учасники ринку вважають ліквідацію схеми, що дозволяла недобросовісним виробникам випускати сигарети в "коричневому папері", та на підставі різниці в оподаткуванні сигарил і сигарет мінімізувати податкові відрахування, відверто демпінгуючи зі своєю продукцією на ринку. Нормами 1210 оподаткування сигарил (через відсутність чіткого стандарту сигарет в коричневому папері) прирівнюється до рівня сигарет. Крім того, вводиться вимога вказувати на акцизній марці для сигарет та сигарил кількість штук у пачці.
Але і тут не обійшлося без традиційної ложечки дьогтю. Норми, які дозволяють закрити схеми мінімізації сплати акцизного податку, почнуть діяти лише за 1,5 року. "Ми пропонували, щоб ці норми почали діяти з 1 липня 2020 року, це дозволило б швидше нормалізувати ринок і наповнити бюджет країни", - каже Юлія Ющенко з JTI.
Ставки ренти зміняться, але не так значно, як очікувалося
У початковій редакції законопроекту № 1210 передбачалася скасування стимулювальних ставок рентної плати для видобутку природного газу з нових свердловин, завдяки якій приватні компанії заклали майже 70 нових свердловин, третина з яких глибокі (вимагають великих інвестицій). До фінальної редакції, проголосованої у другому читанні й у цілому, ця норма не увійшла. За словами голови парламентського підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі і політики газопостачання ("Слуга народу") Андрія Жупаніна, ця норма не призвела б до збільшення газовидобутку і, відповідно, податкових надходжень. За словами Жупаніна, ані Гетманцев, ані міністр фінансів Оксана Маркарова, ані голова комітету Державної фіскальної служби Сергій Верланов не змогли пояснити йому, як і у зв'язку з чим норма про скасування стимулювальної ренти взагалі з'явилася в тексті документа.
Також податковий комітет пропонував збільшити ренту на видобуток залізної руди, що зробило б її найбільшою у світі. Учасники ринку і експерти попереджали, що в разі такого значного, як пропонувалося, підвищення ренти, українські металурги програли б конкуренцію на світовому ринку, поступившись конкурентам з Росії. За їхніми оцінками, Україна могла б втратити кожне третє робоче місце в ГМК, що посилило б трудову міграцію, український держбюджет при цьому недорахувався б мільярдів гривень і валютних надходжень від експортних продажів. За оцінками різних експертів, Україна могла втратити до 70% експорту руди і, як наслідок, близько 30% всіх валютних надходжень. Залізнична галузь в цьому випадку втратила б 40% обсягів вантажоперевезення.
Як відомо, цю норму називали однією з "хотілок" Ігоря Коломойського. Вона з'явилася в тексті документа після інтерв'ю олігарха в одному з українських видань. Там він говорив про нібито надприбутки українських ГЗК з видобутку ЗРС, і закликав владу ввести обмеження на її експорт. При цьому ставка ренти марганцевої руди, яку видобувають ГЗК Коломойського, у запропонованій редакції Податкового кодексу не змінювалася.
У підсумку законопроект № 1210 ухвалений з компромісом в частині ставок ренти для ЗРС.
"Остаточний текст законопроекту не опублікований, тому залишається відкритим низка питань, зокрема про терміни набуття норм чинності. Розмір рентної ставки диференційований залежно від середньої ціни залізної руди за індексом Platts (INDEX 58% FE CFR China) у звітному періоді: якщо ціна вище 70 дол./т – ставка 12%, якщо нижче – 11%. У 2019 році діяла ставка 8,8%", - сказав 112.ua народний депутат Муса Магомедов. Крім того, було вирішено відмовитися від норм, що змінюють базис для розрахунку рентних платежів: якщо всі роки до цього, як і в багатьох країнах світу, розмір ренти розраховувався, виходячи з вартості первинної обробки ЗРС, у новій редакції Податкового кодексу було запропоновано додати до базису і технологічний процес виробництва концентрату, агломерату і обкотишів, що, за словами експертів, виглядало б вже не як рента на видобуток корисних копалин, а як по суті новий, додатковий податок для залізорудних ГЗК.
Це означає, що після набуття нормами 1210 чинності, в цілому ставка ренти підвищиться, але не так серйозно, як це могло б бути, якби за основу була взята одна з інших активно обговорюваних формулювань, сказав глава відділу аналітики компанії Adamant capital Костянтин Фастовець. За його словами, наприклад, у собівартості ЗРС, що видобувається і збагачуваної Ferrexpo, ставка ренти займає всього 5-6%. Після набрання чинності нормами 1210 ця складова зросте всього на кілька процентних пунктів. Фастовець також підкреслив, що індекс Platts – адекватний міжнародний бенчмарк.
Поки невідомо, чи буде в остаточній редакції прив'язка до INDEX 58% FE CFR China або ж INDEX 62% FE CFR China, як обговорювалося в залі. Величина визначає відсоток вмісту заліза в концентраті.
Якби закон був ухвалений у початковій редакції, без прив'язки до ринкових бенчмарків, наслідки були б катастрофічними, говорить Магомедов: "Металурги борються на зовнішніх ринках за 2-5 доларів. Тобто якщо в собівартість покласти 35 доларів, то це була б повна втрата експорту". За словами народного депутата, за оцінками експертів, закладене в ухвалений законопроект № 1210 підвищення ставки ренти призведе до зростання річних витрат залізорудних ГЗК України на 1,2 млрд гривень.
Збільшення ролі податкової
Ніна Южаніна розповіла, що у підсумковій версії законопроекту № 1210, крім іншого, ГФС наділяється тими функціями, які були ліквідовані у податкової міліції.
"Повертаються інструменти, що дозволяють застосовувати ті норми, до яких у бізнесу були претензії. Податкова зможе на власний розсуд, виходячи з ділової мети, інтерпретувати всю господарську діяльність підприємств і конкретні господарські операції, враховувати чи ні ті чи інші операції. Крім того, на власний розсуд податкова служба може встановлювати податкове правопорушення і вирішувати, винен платник податків чи ні в податковому порушенні. З іншого боку, податкова може винести рішення про невинуватість платника податків у податковому правопорушенні. На сьогодні результат дій податкової служби платник податків може оскаржити в суді. Законопроект же вперше в історії України наділяє податкову службу в односторонньому порядку правом ухвалювати рішення про невинуватість платника податків. Тобто тепер податкова по суті буде брати на себе функції судової гілки влади. Це взагалі неприпустима норма. До податкової служби в тому вигляді, в якому вона існує, довіри немає. До того ж такі функції виконують суди: ми їх перебудовували саме з цією метою", - каже Южаніна.
Крім того, збільшуються строки проведення перевірок, суми штрафів, змінюються процедури узгодження результатів перевірок, змінюються повноваження податкових органів, які стосуються елементарного оскарження рішень, строків розгляду надання індивідуальних податкових консультацій.
"Все, що раніше було зроблено для полегшення роботи бізнесу, скасовується. На мою думку, сьогодні, навпаки, необхідна повна лібералізація і продовження перетворення податкової служби в сервісну, що ми поступово робили протягом останніх років, а не посилення фіскальної складової в роботі ДПС. Тільки вона дозволить сформуватися в Україні середньому бізнесу. Можливо, це кроки, які не підтримає МВФ, але для України вони необхідні", - сказала Южаніна.
Нардеп підкреслила, що законопроект насичений великою кількістю комерційних "хотілок".
Варто зазначити, що серед поданих поправок була й ініціатива про зниження акцизу на бензин і підвищення на автогаз, яку три останніх роки лобіює підконтрольний "Привату" Ігоря Коломойського Кременчуцький НПЗ ("Укртатнафта"). За оцінками експертів, якщо законодавча ініціатива у пропонованому вигляді буде ухвалена, автопаливо, яке традиційно вважається соціальним і доступним, може подорожчати на 3-4 грн/літр, при цьому бензин подешевшає на кілька гривень. Поки що в сесійній залі ці поправки були відхилені.
Автор: Олена Голубєва
Джерело: 112.ua
