20 грудня уряд ФРН схвалив законопроект, який серед української діаспори вже встиг дістати назву «Закон про українців». Це перший з моменту об’єднання Німеччини закон, який суттєво спрощує залучення іноземців на внутрішній ринок праці. Він вступить у дію рівно через рік, але вже зараз неабияк збурив не тільки німців, але й їх сусідів-поляків.
Наміри уряду – цілком зрозумілі: «капітани» німецької економіки давно вже скаржаться на брак кваліфікованих працівників практично в усіх галузях промисловості. Добрий спеціаліст нині на вагу золота, й неабияка провина в подібній ситуації на німецькому ринку праці лежить саме на уряді.
Дивлячись на те, як тепер вже не британці, а самі поляки «збирають сметану», долучивши до роботи в себе більш ніж мільйон сумлінних працівників з України, німецький уряд вирішив йти в ногу з часом та відкрити свій ринок праці.
Після змін в німецькому трудовому законодавстві Германії, Польща не буде більше такою привабливою для українців.
Подібні побоювання нині висловлює майже вся польська преса. Фінансове видання Money.pl оприлюднило матеріал з кричущим заголовком: «Українці можуть зупинити польські фабрики». Спілка польських фермерів ще влітку цього року офіційно звернулася до уряду з проханням вплинути на Берлін, який має відкрити ринок праці для українців. Вони вважають: якщо це станеться, наступний врожай у Польщі опиниться під загрозою. А польський аграрний сектор, який досі був предметом величезних гордощів для кожного поляка, зазнає значних втрат...
Отже, для кого саме легальна робота в Німеччині має стати можливою? Особливо великий дефіцит робочих рук відчувають машинобудування, IT-галузь, але найбільший – німецька медицина. Тут досі залишаються порожніми тисячі робочих місць, причому, як для лікарів, так і для середнього й молодшого медичного персоналу. Лише в муніципальних клініках невеликих німецьких міст не вистачає 15 тисяч фахівців. Німецькі лікарі шукають роботу у більш комфортних країнах, де заробітки вищі, а регулювання простіше. Скажімо, в сусідній Данії лікарні часто вкомплектовані виключно німцями – вони заробляють там майже втричі більше, ніж їх колеги, які залишилися вдома.
Німеччині потрібні не лише фахівці з дипломами вишів. Йдеться про дуже різні професії: слюсарі та фахівці з металообробки, будівельники, кухарі, водії-дальнобійники, зварювальники, електрики. Законопроект передбачає скасування багатьох бюрократичних перепон, а також прискорене визнання свідоцтв та дипломів, виданих в інших країнах. Єдина дуже важлива вимога – знання німецької мови в обсязі, необхідному для тієї чи іншої вакансії.
Польські дослідники з ZPP, стверджує Якуб Біньковський, виявили, що з Польщі до Німеччини готові перебратися до 59% українських заробітчан – і полякам, до слова, нема чого протиставити цим прагненням доти, доки заробітна плата в ФРН залишається в 3-4 рази вищою за польську. Для порівняння: мінімальна заробітна плата в Польщі наразі офіційно складає 3,05 євро на годину. В Німеччині – відповідно, 9,72 євро.
У середньому ж, закордонні спеціалісти цілком можуть розраховувати в Німеччині на заробітну плату від 2 тис. євро, причому нетто, після сплати податків. Статистика свідчить: найбільше в ФРН заробляють банківські працівники, фармацевти та робітники автомобільної промисловості. У першу десятку також входять фахівці з телекомунікацій, машинобудування, авіації, медичні техніки, хіміки та енергетики. Високооплачуваними є будівельники, енергетики, спеціалісти з інформаційної безпеки, програмісти та економісти.
На початку листопада цього року, міністр соціальної політики України Андрій Рева підписав у Києві з послом ФРН в Україні Ернстом Райхелем угоду, яка дозволяє українським заробітчанам уникнути подвійного соціального страхування. Вони зможуть отримати страхові виплати в разі нещасного випадку навіть, якщо після нього вони будуть змушені повернутися додому. Окрім того, ця угода передбачає необмежений переказ пенсій як з України до Німеччини, так і навпаки – тобто, заробітчанин може собі заробити німецьку пенсію (якщо окремо потурбується – то ще й додаткову страхову) й жити з нею вдома, на Батьківщині. Стаж праці в обох країнах підсумовуватиметься.
Джерело: https://glavcom.ua
