Не одностатевими шлюбами єдиними живе бундестаг. Зробивши ще один крок на користь ЛГБТ а саме запровадивши одностатеві шлюби, німецький парламент також схвалив законопроект, що передбачає штрафи для соціальних мереж у розмірі до 50 мільйонів євро, якщо ті систематично зволікатимуть із видаленням публікацій, що містять “мову ворожнечі”, тобто суперечать догмам ліво-ліберальної ідеології.
Закон вступить у дію у жовтні цього року. Facebook та інші соцмережі будуть зобов'язані упродовж доби видаляти пости, які містять “явно незаконний зміст”. Якщо “законність” контенту складно оцінити негайно, адміністратори матимуть на оцінку тиждень. У випадку недостатньої боротьби з “мовою ненависті” компаніям загрожуватиме початковий штраф у 5 мільйонів євро. Але він може зрости до 50 мільйонів євро — в залежності від того, наскільки недобросовісно адміністрація ставитиметься до цензурування.
Соцмережі й раніше не характеризувалися прихильністю до націоналізму та консервативних цінностей. Українським користувачам це добре відомо. Одначе й тієї цензури, що існує зараз, німецьким лівим виявилося недостатньо. Федеративна влада Німеччини вже неодноразово тиснула на соцмережі з метою змусити їх до більш жорсткої політики цензурування. Тепер же така вимогливість закріплена на законодавчому рівні.
Одним із тих, хто гаряче привітав нововведення, став міністр юстиції соціал-демократ Хейко Маас. Маас відомий своєю вкрай агресивною позицією до німецьких патріотів, які не приймають політики мультикультуралізму. Якщо раніше люди мали змогу хоч якось, підлаштовуючись під наявні у Facebook заборони, висловлювати свою позицію, то тепер публічний простір стане ще більш “убезпеченим” від будь-якого дисидентства.
Боротьбою проти “екстремізму” в соцмеражах добре відома путінська Росія Як бачимо, західні держави її наздоганяють (а в чомусь, можливо, намагаються перегнати).
Будь-яка політична система вдається до тієї чи іншої цензури. Ліво-ліберальна цензура виділяється двома моментами. По-перше, вона лицемірна, адже ліберали постійно торочать про “свободу слова”. По-друге, вона масштабніша, аніж в умовах здорових консервативних політичних систем. Адже ліво-ліберальна система — це система безумства і, аби вижити, вона має протистояти кожному, хто відстоює самоочевидні речі.
Дмитро Сулима
azov.press
