Нинішній Великдень жителі села Люблинець зустрічали з унікальною іконою, яка, крім того, що є канонічною, може вважатися і предметом мистецтва.
Нещодавно в селищі Люблинець Ковельського району на Волині освятили рукодільну ікону тамтешнього майстра Юрія Семенюка зі 106 тисяч сірників. Реліквію презентували храмові, настоятель якого рік тому і благословив митця на роботу, повідомляє Район Ковель.
Юрій Семенюк подарував унікальний образ розп’яття Спасителя храму Великомученика і цілителя Пантелеймона в цьому селищі Ковельського районного деканату з нагоди свята Торжества православ’я. Як розповів настоятель парафії протоієрей Матвій Олійник, ще рік тому митець узяв благословення на створення ікони:
«Юрій розповів, що виготовляє такі унікальні картини та ікони, коли я освячував його помешкання на Водохреще. Якраз тоді чоловік розпочав роботу над новим витвором – і попросив благословити його почин», − пригадує отець Матвій.
У той час була готова приблизно лише двадцята частина ікони – маленький шматочок. Протоієрей благословив митця на роботу, побажав успіхів. Юрій, у свою чергу, старанно працював протягом цілого року: готував сірники, обробляв їх, складав у маленькі шматочки, які згодом скріплював.
Мистецька реліквія місцевого майстра важить майже 10 кілограмів. Її ширина – 90 сантиметрів, а висота – майже 120 сантиметрів. Як з’ясувалося, на сьогодні ікон таких габаритів із сірників ще не робив ніхто.
У першу неділю Великого посту душпастир під час літургії освятив образ. Зараз ікона перебуває у церкві. Настоятель храму та прихожани, безумовно, подякували митцю за рутинну працю та приголомшливий результат. За його старання вручили навіть невеличку символічну подяку. Юрій Семенюк, охоплений ідеєю, пообіцяв, що на цьому не зупиниться. Сказав, що хоче виготовити ще одну ікону – більшу, ніж ця.
Виготовив ікону молодий місцевий аматор. Митцеві лише 29 років. Усе почалося з того, що хлопець робив будиночки із сірників. Навчившись правильно скріплювати «робочі деталі», узявся за масштабніші витвори.
Для цієї ікони друзі купили кілька ящиків сірників, кожен із яких розмалювали акриловою фарбою. Сірники Юрій склеював між собою і покривав їх спеціальними прозорими клеєм і лаком. Усе скріплене так, що доступ повітря до самого сірника мінімальний. Проте варто все-таки потурбуватися про надійній захист ікони, який вберіг би її на багато років.
Прихожани храму на чолі зі священиком хотіли придбати спеціальний кіот, на якому розмістити новоспечену церковну реліквію, проте нині церква не має таких коштів. Тому вони поки що виготовили оргскло і покрили ним образ. Ікона, яка тепер зберігається, мов під капсулою, розміщена над панахидним столом.
«Мені вже доводилося читати, що цю ікону дехто вважає картиною, − додає настоятель храму. – Але це не так – насправді це православний образ розп’яття Ісуса Христа».
Помилуватися рукотворною іконою люблинецького молодого митця може кожен, хто завітає до храму. Жителі селища пишаються, що їхню церкву прикрашає така святиня.
