Ігор Сікорський - одне зі знаменитих в світі імен. Авіаконструктор, творець вертольота і багатомоторних літаків, літаючих амфібій - його інженерна фантазія втілювалася в грандіозні задуми. Розцвів його талант в США, куди авіаконструктор емігрував після жовтневої революції 1917 року.
А родом Ігор Іванович Сікорський - з України. Як не намагалися спростувати росіяни його етнічну приналежність і пристебнути виключно до Росії, Сікорський сам підтвердив це кількома словами, написавши в 1933 році, що рід його, який починається з Київщини, - чисто українського походження.
Ставився він завжди до України з ніжністю і сумом: з нею пов'язані були не найгірші роки його життя, саме тут він створив своє найперше творіння, втілив мрію про небо.
«Мій рід, що походить з села на Київщині, де мій дід і прадід були священиками, є чисто українського походження. Однак ми вважаємо себе росіянами через, що це була частина Росії, і український народ був інтегрований частиною Росії так, як Техас або Луїзіана є інтегрованою частиною Сполучених Штатів», - вважав Сікорський.
Нічого дивного: на той час політика заперечення всього українського була вже чітко визначена і в Російській імперії, і, пізніше, в Країні Рад, яка перейняла ці традиції. Плюс до того ж, батько Сікорського - відомий київський психіатр - свого часу стояв на крайніх позиціях російського націоналізму і навіть, побічно, як лікар, мав відношення до знаменитої «справи Бейліса», яка сколихнула в царській Росії хвилю антисемітизму.
Втім, в Російській імперії не було офіційного поняття «національність», головним було віросповідання.
Але з пісні слів не викинеш: народився, вчився і виріс майбутній авіаконструктор в Києві, який завжди називав «мати міст руських». А покинув Російську імперію після революції, тому що розумів: тут нікому не потрібен буде ні його талант, ні знання, ні перспективи, а можливо, його просто вб'ють як представника чужого класу. А вже певна близькість через унікальність таланту до царської родини вже сама по собі була вироком.
Але це буде пізніше, а починалося все в Києві.
Шановна і забезпечена сім'я могла вибирати, де вчити сина. Старший навчався в Морському корпусі в Петербурзі, туди ж відправили і Ігоря Сікорського. Але його технічна обдарованість не мала нічого спільного з морем, тому, не довчившись, він покинув Морський корпус і поїхав до Парижа, до Франції, де намагався отримати технічну освіту. Однак виявилося, що в Києві технічні дисципліни викладають якісніше, і він повернувся додому, де і зробив свої перші кроки в літакобудуванні. Цьому дуже сприяло навчання в КПІ - Київському політехнічному інституті - чудовій вищій технічній школі нового типу, яка давала міцні знання і в теорії, і в практиці.
У 1908 році Сікорський працює над своїм першим гелікоптером. Йому пощастило: вдома добре розуміли, що в родині виросла талановита людина, його підтримували, в тому числі і грошима, що важливо. Сікорський міг експериментувати, отримувати нові знання за кордоном: він знову їздив до Франції для поповнення теоретичного багажу.
Його перший вертоліт не злетів - не було підходящого двигуна. Але в голові молодого конструктора було стільки ідей, скільки у іншого не буває за все життя. Паралельно він розробляє ідею аероплана. Його досліди були настільки серйозні, а результати настільки значні, що створені ним аероплани ставили рекорди, відзначалися провідними інженерами того часу. Всі розуміли: на небосхилі зійшла нова зірка - авіаційний інженер Сікорський.
Він ще був студентом, коли його покликали на посаду головного конструктора авіаційного відділення заводу Русобалт. Авіація все більш впевнено входила в життя. Успіхи в авіабудуванні в Росії напередодні Першої світової війни і революції безпосередньо пов'язані з ім'ям Сікорського: багатомоторний «Російський витязь» - грандіозне досягнення в авіабудуванні тих років. Але про нього чомусь говорили мало, приділяючи увагу літакові «Святогор», який так і не злетів. Потім був колосальний успіх величезного бомбардувальника «Ілля Муромець», який встановив рекорд вантажопідйомності, а під час війни літаки цієї серії виконували бойові вильоти.
Революція зламала все. Розвалилася авіапромисловість, яка тільки-но зародилася, занадто пильно стали придивлятися більшовики, що прийшли до влади, до «білої кістки» - авіаконструктора Сікорського.
У 1918 році він втік з країни - після того, як один з робітників Русобалту попередив його про майбутній арешт і можливий подальший розстріл. Заможна людина, Сікорський опинився в Європі жебраком. Але він був не з тих, хто задовольнявся малим, і не став влаштовуватися офіціантом або таксистом. Він побачив, що розбиті війною Франція і Німеччина - не для нього і відправився за океан. І, як інженер, звичний до точних розрахунків, не прорахувався.
Правда, довелося йому побути і лектором, і шкільним учителем, і перебиватися на різних підробітках. Але допомогло ім'я, яке він уже мав у технічних колах і ...композитор Сергій Рахманінов. Він підтримав молодого інженера грошима - дав йому 5 тисяч доларів (у перерахунку на нинішні гроші - близько 100 тисяч). Ці гроші лягли в основу компанії, яку Сікорський назвав Sikorsky Aero Engineering Corporation, пізніше перейменувавши в Sikorsky Aviation. Вона існує донині.
Сполучені Штати гідно оцінили талант інженера Сікорського. До 1939 року фірма Сікорського розробила близько 15 різноманітних типів літаків, серед яких були гідроплани, міжконтинентальні пасажирські лайнери, які забрали безліч призів і поставили безліч рекордів.
А в 1939 році збулася, нарешті, юнацька мрія Ігоря Сікорського: він побудував свій перший гелікоптер, який не просто злетів, але був прийнятий на озброєння армією США. Його вертольоти були якісними, надійними і сучасними. Престижними! Це підтверджується тим, що на них завжди літали президенти США.
Більш того, вертольоти Сікорського здійснили переліт через океан, з дозаправкою прямо в повітрі!
Треба сказати, що Ігоря Сікорського знають не тільки як авіаконструктора. Він відомий як богослов: мабуть, глибоко пустило коріння релігійне виховання, що в кінці життя дало свої плоди: Ігор Іванович написав релігійно-філософські праці, і найвідоміша - аналіз молитви «Отче наш» - «Послання молитви Господньої» з точки зору сучасності.
Ігор Сікорський помер в 1972 році, у віці 83 років, зробивши особисто стільки, скільки не роблять інші величезні корпорації. Він пішов спокійно і прекрасно: просто одного разу не прокинувся вранці. А під час похорону два винищувачі перпендикулярним курсом створили хрест в небі над місцем його поховання - в Істоні в штаті Коннектикут (США). Чи було це випадково або спеціально - невідомо, але дуже символічно.
Україна гідно початку увічнювати його ім'я тільки коли вже стала незалежною. Чудово, що альма-матер геніального конструктора авіабудування - Київський політехнічний інститут нині носить його ім'я. Це звідси він зробив свої перші кроки в небо. І він назавжди пов'язаний з Україною - своєю колискою і всіма країнами, де ріс, розвивався і розцвів його незвичайний талант.
Олександрина Кругленко, InfoKava.
