Сьогодні, 8 лютого, в Донецьку був убитий командир угрупування "Сомалі" Михайло Товстих, відомий як Гіві. Як і його друга – бойовика Моторолу – Товстих підірвали. Бойовики "ДНР" звинувачують у цьому українські спецслужби.
"ГОРДОН" зібрав добірку найбільш помітних польових командирів терористів на Донбасі – вбитих або померлих.
1. Олексій Бєднов, командир угруповання "Бетмен". Убитий 1 січня 2015 року в районі Лутугине.
Колону автомобілів Бєднова розстріляли з автоматичної зброї, гранатометів і вогнеметів. Разом з командиром загинули п'ятеро бойовиків з його загону. Відповідальність за ліквідацію Бєднова взяло на себе керівництво "ЛНР" Ігоря Плотницького. "Влада" звинувачувала Бєднова у викраденні людей і розбої. За два дні до смерті на нього було заведено "кримінальну справу". За заявами "МВС ЛНР", він відмовився роззброюватися і чинив збройний опір.
2. Євген Іщенко (Малюк), "народний мер" Первомайська. Убитий 23 січня 2015 року в Первомайську.
Іщенко разом з трьома росіянами, які займалися поставками допомоги для бойовиків, був розстріляний невідомими.
Ватажок "ЛНР" Ігор Плотницький поклав провину за вбивство Малюка на українську ДРГ. Однак Іщенко був одним із супротивників самого Плотницького – він неодноразово виступав з критикою керівництва "ЛНР". Також Малюк був одним із польових командирів т. н. "козаків", з якими у членів "ЛНР" регулярно виникали конфлікти за контроль над Луганською областю.
3. Роман Возник (Циган), командир угруповання "Міраж". Убитий 26 березня 2015 року в Донецьку.
Автомобіль Возника невідомі розстріляли у центрі Донецька на перетині вулиць Челюскінців та Ватутіна.
Екс-беркутівець Возник брав активну участь у протестних мітингах навесні 2014 року в Донецьку. Після початку бойових дій воював проти України разом зі своїм батальйоном. Потім вирішив зайнятися політикою, ставши членом парламенту Новоросії". У "ДНР" вбивство Возника пов'язали з українськими спецслужбами і спробою дестабілізувати ситуацію в "республіці".
4. Олексій Мозговий, командир угруповання "Привид". Убитий 23 травня 2015 року в районі села Михайлівка Перевальського району.
Машину Мозгового зупинили на трасі вибуховим пристроєм і розстріляли з автоматичної зброї. Крім самого "комбата", загинули також його прес-секретар, двоє охоронців і водій, а також двоє місцевих жителів, що випадково опинилися на місці замаху.
Мозговий був одним з найбільш помітних і авторитетних польових командирів в Луганській області. Влаштувавшись в Алчевську, він не підпорядковувався керівництву "ЛНР". На початку березня 2015 року на Мозкового було скоєно замах, проте в той раз його лише злегка поранило. Відповідальність за вбивство Мозгового взяв на себе український партизанський загін "Тіні".
5. Павло Дрьомов, командир "першого козацького полку ім. Платова". Вбито 12 грудня 2015 року в районі Первомайська.
У машині Дрьомова вибухнула закладена вибухівка в момент, коли він їхав на власне весілля.
Дрьомов часто виступав з різкими висловлюваннями на адресу Ігоря Плотницького та погрожував оприлюднити компромат на лідера "ЛНР", який нібито містився у Дрьомова на флешці.
6. Євген Жилін, лідер угрупування "Оплот". Убитий 19 вересня 2016 року в підмосковному селищі Горки-2.
Жиліна застрелили у ресторані "Вітерець", його супутник отримав важкі поранення. Вбивці втекли з місця події.
7. Геннадій Ципкалов, "прем'єр-міністр ЛНР". Знайдений повішеним 24 вересня 2016 року в Луганську.
Геннадій Ципкалов навесні 2014 року був заступником лідера луганських бойовиків Валерія Болотова і деякий час керував "республікою" після його втечі. У листопаді 2014 року він був призначений головою ради міністрів ЛНР" і очолював так званий "уряд" до грудня 2015 року.
Цыпкалов був знайдений мертвим через тиждень після того, як ватажок "ЛНР" Ігор Плотницький оголосив його організатором спроби перевороту. Один з бойовиків "ЛНР", називав себе "головою парламенту ЛНР", Олексій Карякін стверджував, що у Ципкалова були переламані ребра, численні гематоми, одна рука була розбита, разможжена". Карякін вважає, що Ципкалова закатували до смерті.
8. Арсеній Павлов (Моторола), командир угруповання "Спарта". Убитий 16 жовтня 2016 року у Донецьку.
Моторола загинув від вибуху пристрою, що спрацював в ліфті багатоповерхового будинку, в якому він проживав. Разом з ним був убитий його охоронець.
Павлов був одним з найбільш розкручених в медіа командирів бойовиків. Ватажок "ДНР" Олександр Захарченко порівняв його вбивство з оголошенням війни з боку України. Похорон Павлова в Донецьку перетворився на масовий захід. У справі про вбивство Мотроли "МГБ ДНР" затримала шістьох людей, нібито пов'язаних з українськими націоналістичними організаціями.
9. Валерій Болотов, перший ватажок угруповання "ЛНР". Помер 27 січня 2017 року в Москві.
Болотов помер, за попередніми даними, від серцевого нападу. Керівник сепаратистського інформаційного центру "східний фронт" Костянтин Книрик заявив, що Болотовим "раптово стало погано", коли він перебував у своїй квартирі в Москві.
Валерія Болотова називали близьким до екс-регіонала Олександра Єфремову. Ватажком угруповання "ЛНР" він став у квітні 2014 року, на самому початку сепаратистських виступів на Донбасі. У серпні того ж року він заявив, що йде у відставку через поранення. При цьому в грудні минулого року Болотов в інтерв'ю російському агентству "Росбалт" заявив, що нинішній ватажок "ЛНР" Ігор Плотницький влітку 2014 року саботував його накази, а батальйон Плотницького "Зоря" в провокаційних цілях обстрілював Луганськ.
10. Михайло Товстих (Гіві), ватажок угруповання "Сомалі". Підірваний в Донецьку 8 лютого 2017 року.
Вранці 8 лютого бойовики повідомили, що Гіві загинув у Донецьку в результаті вибуху в своєму кабінеті. "Міноборони ДНР" стверджує, що Товстих підірвали українські спецслужби.
Михайло Товстих – громадянин України, народився в 1980 році в Іловайську Донецької області. За словами Товстих, він служив у Збройних силах України, після армії працював вантажником на канатному заводі. У 2014 році приєднався до проросійських бойовиків, очолив угруповання "Сомалі". Брав участь у боях за донецький аеропорт і Іловайськ. В інтернеті було опубліковано відео, на яких зафіксовані знущання Гіві над полоненими українськими солдатами.
