Вперше, мабуть, в умовах війни, наша держава і суспільство показали приклад комплексних і системних дій у конкретній критичній ситуації. Відзначив для себе ряд нововведень, дай Боже, щоб вони стали системою:
1. Управління і робота з особовим складом. Командування 72-ї бригади зуміло зберегти управління підрозділами в бою, у бійців зберігається довіра до командирів, і вперше відсутні прохання допомогти і подзвонити комусь вгору, тому що "нас атакують, а відповідати нема чим". Навпаки, багато бійців відзначають ефективність нашої вогневої підтримки. Зазвичай при виході з зв'язку бійців під час бою піднімається хвиля занепокоєння в тилу у близьких. Тут зв'язок теж губився - в бліндажах під обстрілом зв'язку немає. Однак, коли починалася паніка, люди швидко отримували необхідну інформацію і заспокоїлися. Була довіра. Безумовна заслуга командирів 72-ї, яку варто відзначити.
2. Організація інформаційного забезпечення та комунікація. Вперше ми бачимо як військові та урядові інформслужби намагаються гнучко реагувати на висвітлення обстановки і проводять регулярні брифінги безпосередньо на місці подій. 72-я бригада добре взаємодіє з волонтерами, з родичами бійців. Особливо хотів би відзначити важливу роботу прес-офіцера 72-ї бригади Олена Мокренчук - завдяки самовідданій і професійної роботи за висвітлення ситуації в бригаді, офіційна інформація по обстановці викликала довіру. (На жаль, Олені довелося важче багатьох - 2 лютого в промзоні загинув її племінник - боєць 72-ї бригади Роман Клімов).
3. Вперше під час складної бойової операції інформаційні атаки російських спецслужб з українським соцмережам з традиційними розповідями про десятки і сотні убитих, які нібито приховує Київ, повністю провалилися. Оперативність надання інформації про загиблих і поранених, швидкість реакції, швидка евакуація - все це забезпечило в даному випадку довіру до офіційної інформації. Я, напевно, вперше, під час бойової операції не уточнював постійно дані щодо втрат, тому що офіційні влади давали всю інформацію компетентно і без найменших затримок, одразу після сповіщення родичів. Офіційна інформація України за російської провокації стала домінуючою в західних ЗМІ, саме завдяки тому, що в самій Україні позиція держави і суспільства по Авдіївці була єдиною і аргументованою. Всі провідні ЗМІ Заходу висвітлюють криза співчутливо до України.
4. Організація гуманітарної допомоги жителям Авдіївки та їхня безпека. Вперше держава показує злагоджені та ефективні оргзаходи. Дії і заяви президента, Кабміну, Донецької ГВА, комунальних служб, МВС, НГУ, ДСНС, з ремонту систем життєзабезпечення, відновлення тепла, передачу гуманітарної допомоги, організації пунктів обігріву, організації харчування, не тільки швидко висвітлюються в ЗМІ, але і це дійсно правда. Не готовий зараз сказати, хто як і в якому обсязі працював, але по картинці це було переконливо,і підтверджується повідомленнями з місць. Напевно, вперше, допомогу від держави не тільки випередила волонтерську, але й була по-справжньому комплексною. Російське командування мало намір швидко викликати хаос і деморалізацію терористичними обстрілами - але цього не сталося, ситуація в Авдіївці була дуже швидко взята під контроль.
5. Громадянське суспільство. Хвиля співчуття і підтримки українських вояків і жителів Авдіївки -безпрецедентна. Масовий виїзд журналістів, волонтерів, політиків в Авдіївку, висвітлення ситуації не тільки ЗМІ, але і з соцмереж. Авдіївка стала безумовно головною темою для всієї країни, і консолідувала інформаційний простір. Знову пішла потоком гуманітарна допомога. Люди побачили мету, гідну допомоги. Тисячі киян вийшли проводити загиблих героїв на Майдан, і ці приголомшливі акції солідарності громадян об'єднують людей навколо спільної біди. Авдіївка стала головною темою для країни, вся увага сконцентрована на конкретній проблемі конкретного міста, його жителів і його захисників. В Україні розвивається справжнє громадянське суспільство, яке може дуже серйозно впливати на ситуацію в країні.
Юрій Бутусов
журналіст
