Трохи супердиванної аналітики від блогера Євгена Іхельзона
– Так, наша армія обстрілює Донецьк. Не треба цьому радіти, але і засмучуватися не варто. Це відповідні заходи.
– Так, можуть загинути мирні жителі. Дуже добре, коли ми це розуміємо. Дуже добре, коли ми розуміємо, що так ведеться війна, досі немає такої зброї, щоб вбивала поганих, а хороших – нагороджувала. У середовищі патріотів прийнято порівнювати Україну з Ізраїлем, як раз зараз це доречно. Терпіли, але вирішили відповісти.
– Так, у нас є армія, вона краще, ніж в 2014. Вона точніше, впевненіше, але немає ніякого рецепта, щоб перемогти, і всі були задоволені. Так само, як і не можна програти, що призведе до фатальних наслідків. Україна може стримувати натиск, захищати те, що є, не супер, звичайно, але й не так погано.
– Так, схоже у нас немає плану. Принаймні, так кажуть знаючі люди. Тобто, в даному випадку, Україна просто реагує на обстріл Авдіївки і смерть своїх солдатів і мирних громадян. Швидше за все, ми не готові повертати собі території військовим шляхом, пожертвувавши сотнями, а може й тисячами життів. Це цінні життя, це наші найкращі люди.
– Якщо у когось і є план, то у Путіна. І не сумнівайтеся, він максимально диявольський і нелюдський, і в ньому ніхто не думає про людські життя. ДНР, ЛНР – просто пояс безпеки Росії, яка в головах генералів воює проти НАТО і західного способу життя.
– Так, у нас знайдеться багато людей, які звинуватять керівництво України в екскалації конфлікту, навіть якщо будуть знати, що це неправда. Нам з цим жити, просто ігнорувати це скиглення.
UPD. – Так, можливо, нас хочуть примусити до того, щоб Україна відмовилася від території, чи погодилася на проведення виборів без забезпечення безпеки і виведення росвійск. Типу, не хочете, будуть у вас жертви, а нам матері ще народять. Треба уважно стежити за тими, хто поширює ці тези під виглядом миротворчої діяльності.

