Поки людина намагається допомогти собі цими засобами, захворювання прогресує. Крім того, до своєї хвороби за допомогою народного рецепту ви можете додати успішно алергію, отруєння, опіки, інфекції, і, мабуть, найстрашніше, — здійснити подорож в епоху Середньовіччя.
Гаряча ложка і вушна сірка проти «простуди» на губах
Перший спосіб — відверто бузувірський і незрозуміло, на що розрахований: припекти? Налякати вірус герпесу, щоб він у жаху покинув ваші губи, а заодно і організм?
Другий — викликає сумніви: а раптом у сірці містяться якісь речовини, які роблять... що? Розбираємося.
Що не так?
Припікання гарячою ложкою (навіть срібною) нічого крім опіку не викличе. «Діє тільки на ранній стадії захворювання», — добра народна медицина все ж не радить припікати бульбашки і виразки, що вже утворилися і на тому спасибі. Обговорювати тут нічого — механізму дії на вірус, що викликає «застуду» або «лихоманку» на губах, в цьому «рецепті» немає.
А що щодо сірки? Її хімічний склад «багатий мінеральними солями і білками, кремнієм і сіркою», вона «має протизапальну дію». Ну так, це ж виділення організму, воно повинно бути багате біологічними речовинами. Так само, як слина, сеча та багато іншого.
Протизапальний ефект від солей і білків, а також жирів і вуглеводів, сумнівний, інакше можна було би прикладати до болячки будь-яку їжу, і людство не знало б цієї проблеми. Точка зору лікарів більш розумна: вушна сірка містить сірку і кремній, які сприяють відновленню епітелію і підсушують, але це ілюзія лікування: в нормі епітелій приблизно з тією ж швидкістю відновиться сам, а бактерії, що містяться у вушній сірці, потрапивши на відкрите запалення, можуть його посилити.
Є багато противірусних препаратів, розроблених спеціально для попередження серйозних герпетичних висипань. Вони допомагають, якщо почати лікування буквально в перший час, як тільки почалося поколювання на губі.
Треба пам'ятати, що вірус герпесу, потрапивши в організм, залишається там на все життя й може стати причиною багатьох серйозних захворювань — генітального герпесу, герпетичної ангіни тощо, тому при частих і сильних висипаннях потрібне серйозне лікування.
Лікування «кісточок» на ногах йодом, жовчю, голодною слиною, полином і...
Список можна продовжувати до нескінченності. Сода, оцет, скипидар, мурашина купа, коріння соняшнику, свіжа річкова риба — прикладати, мазати, робити компреси, засовувати ногу в мурашник (в принципі, логічно: у вас з'явиться інша проблема, кісточка відійде на другий план)
«Мені допомогло, кісточки зменшилися болі пройшли», — ось такі відгуки можна прочитати у великій кількості під кожним рецептом. Втім, тих, кому не допомогло, теж багато. А ті, хто до проблеми вальгусної деформації стопи (так називається в медицині ця сама «кісточка») додав подразнення, запалення і хімічний опік, мабуть, відправляються до лікаря: на жаль, найчастіше тоді, коли біда набула серйозних масштабів.
Що не так?
Мазі і компреси (навіть з протизапальними властивостями) нічого не зроблять з основними причинами вальгусної деформації: поперечною плоскостопістю, слабкими зв'язками, зайвою вагою і звичкою ходити на підборах або в тісному незручному взуття. При лікуванні та профілактиці цього захворювання треба встановити причину появи деформації і по можливості усунути: носити правильне взуття, стежити за вагою і так далі.
Консервативне лікування спрямоване на підтримання правильного положення ступні при ходьбі і зменшення запалення, але якщо процес зростання «кісточок» йде швидко і якість життя пацієнта при цьому серйозно страждає, призначають оперативне лікування.
У лікуванні народними засобами, описаними вище, є три небезпеки. Перша — поява опіку і подразнення шкіри (поради адептів народної медицини: «Терпіть, у мене теж так було, потім стане краще», — вражають). Друга — ризик запустити хворобу, сподіваючись на диво-засіб. Третя — ризик посилити запалення, тому що майже всі рецепти починаються зі слів «як слід розпарити ноги», а розпарювання при запальному процесі строго протипоказано.
Яблучний оцет проти варикозу і для схуднення
Не будемо довго розбиратися зі складом оцту — вітамінами та активними речовинами. Вони там є, але справа не в цьому. Але вони в даному випадку не працюють.
Що не так?
Варикозне розширення вен небезпечно тим, що на другий-третій стадіях перестають працювати венозні клапани, відповідальні за відтік крові. Це, на жаль, безповоротно, це можна вилікувати тільки оперативно. Тому не варто звертати увагу на фото «до» і «після» — одне з випирають венами, інше — з рівними ніжками підлітка. Оцет і будь-які мазі тут не допоможуть.
На першій стадії можна вжити заходів по зміцненню стінок судин, але не зовнішні обгортання чим-небудь, а, наприклад, обмежити вживання цукру, який сприяє зниженню еластичності судин (не тільки в ногах, але і взагалі), більше рухатися, уникаючи застою крові в ногах, носити компресійну білизну.
Для схуднення ж оцет рекомендують пити (і розведеним, і в напоях) і навіть робити з ним очисні клізми, в мережі повно сайтів, які розписують складу оцту і його чудодійні властивості. Насправді лікування оцтом — це витончення слизової, опіки органів ШКТ — і нульовий результат.
Лікування червоною ниткою
Це навіть не народний рецепт, а вже щось з області магії. Рух енергій, формування аури і біоструми космосу. Лікує, як і належить псевдометодиці, абсолютно все: від нежиті і болю в попереку до вінця безшлюбності. Цікаво, що на ресурсах, присвячених народній медицині, «методика» всерйоз обговорюється, знаходить безліч прихильників і тих, кому «допомогло».
Що не так?
Все. Наукового пояснення, діючої речовини і механізму дії немає, немає навіть твердої області призначення. Є віра в те, що наука просто поки не знайшла ще пояснення цьому «феномену», але космоенергобіотерапевти можуть все пояснити.
Разом з тим це самий безпечний спосіб «лікування», адже нашкодити нічим. Небезпека тільки одна — ризик запустити захворювання.
Скипидарні ванни
Вони, як і сода, нібито допомагають буквально від усього. Ними лікують хвороби суглобів, травми, серцево-судинні захворювання, ожиріння, шкірні захворювання та хвороби судин. Людей приваблює доступність і універсальність засобу, а також те, що він «повністю натуральний».
Що не так?
Насторожують як раз універсальність та чудові обіцянки: наприклад, втрата цілого кілограма ваги після прийняття ванни. Скипидар — це сильнодіючий засіб, в основі якого — ефірні олії.
Так, у нього є протизапальний ефект, але настільки ж яскраво виражена його здатність підвищувати рівень гістамінів в клітинах призводить до розвитку алергічних реакцій анафілактичного шоку), сильно тонізувати, викликати аритмію, різко змінювати рівень артеріального тиску. Саме його природне походження і обумовлює його токсичність.
Лікування скипидаром — це фізіотерапія, яка має проходити під контролем лікаря. У санаторії, за призначенням лікаря — будь ласка. Якщо ж ризикуєте прийняти таку ванну вдома — прийміть всі запобіжні заходи.
