Черговий, після інциденту в Гуті Пеняцькій, акт вандалізму в Биківні, якого зазнав меморіальний комплекс жертвам радянських репресій у 1937-1941 рр., більш ніж красномовний. Цього разу дивує не стільки дилетантське виконання провокації скільки той факт, що пам’ятник встановлено як польським, так і українським жертвам червоного терору.
Кращого нагадування про те, що українці та поляки знову мають справу з давнім спільним ворогом, годі й уявити. Попри складні сторінки в історії відносин цих народів, сьогоднішні неорадянські амбіції Кремля є чинником, який об’єднує й полегшує налагодження діалогу між Україною та Польщею.
Саме тому Національний Корпус відновлює пам’ятники в Биківні разом із польськими спеціалістами, які не мають сумнівів у тому, хто стоїть за провокаціями. Можна прогнозувати, що подальші намагання зашкодити порозумінню та співпраці України й Польщі лише зміцнять фундамент оборонного союзу країн Центральної та Східної Європи, який було закладено Національним Корпусом у липні минулого року на установчій конференції Групи сприяння розбудові Балто-Чорноморського Союзу, де було представлено і польську сторону.
