Державні мужі не напишуть пости про еміграцію. Вдягаючи вранці напрасовані вишиванки, вони планують у якому районі Лондона придбати квартиру, в Італіі чи в Іспаніі обрати маєток, перекидати у Монако обидві бентлі чи тільки червону? Новий офшор відкривати у Панамі чи на Сейшелах? Літак реєструвати на юр. особу у Відні чи там вже забагато висить майна?
Не напишуть де у п'ятницю відзначав Гройсман день народження, куди на день народження їздив Порошенко? Війна? То прозвітуйте після повернення. Нормальна практика. Чи взагалі хтось знає скільки відпусток було у перших осіб держави за останні роки? Жодної? Панове :)
Куди після продажу УМХ перевів Ложкін (що зараз курує залучення інвестицій) "відмиті" гроші Курченка? Як у Італіі нишком "виріс" бізнес Авакова?
Не напишуть де ж вчиться син президента і донька прем'єр-міністра. Можуть сказати, що їх діти отримують кращу освіту щоб потім працювати на розбудову України. Але ж син голови президентської фракції у парламенті працює в Морган Стенлі у Лондоні, а не в Ощадбанку у Києві?
Державні мужі десятиліттями заробляли на тому що трощили інфраструктуру, будували бізнес, винищуючи конкурентні умови, пиляючи на метал заводи, відлякуючи інвесторів. Тепер, коли рівень життя в Україні не відповідає їхнім статкам, вони вимушені використовувати будь яку можливість день-два подихати прогресивним світом. У них вже все є для комфортної еміграції, для вимушеної також все налаштовано. Єдине що зупиняє -жадібність. Вони терплять життя у цій країні тому що в жодній іншій стільки не "зароблять", тому що без політичного впливу в цивілізованих країнах вони пасли б корів замість потрапляння до рейтингу Форбс.
Вони обов'язково поїдуть. Головне, щоб ви не поїхали раніше.
Михайло Ткач
журналіст
