“Ми не знайшли доказів, що домашнє завдання допомагає дітям краще вчитися в школі”
, — зізнався професор з Університету Дьюка Купер Харріс.
Шокуюча правда, як для вчителів, так і для батьків, які до півночі сидять зі своїми нащадками на зошитами, підручниками, контурними картами, рефератами… І що ж, години мук, безсонні ночі і пролиті ріки сліз – все це марно?
Про що говорять факти?
Без домашніх завдань не може бути шкільного навчання – ця думка настільки вкоренилася в нашій свідомості, що нам, дорослим, навіть самим травмованим “домашками” у свій час, складно ставити під сумнів їх цінність.
Дійсно, чи варто мучити дітей? Не варто. Виявляється, учні початкових шкіл, займаючись в класі, легше засвоюють матеріал і показують кращі результати. З цим висновком, отриманим в ході дослідження Арізонського університету, не можна не погодитися.
Як показало дослідження, навіть у середній школі домашні завдання дають мінімальний ефект. А додаткові завдання додому – це безліч дорогоцінного часу, який ми забираємо у наших дітей.
Кількість – у якість
У старших класах без повторення пройденого не обійтися. Але і тут в домашніх завданнях слід дотримуватися розумних меж. За даними дослідження експертів, учні, які витрачають на повторення півтори години, показують кращі результати, ніж ті, хто висиджує над підручниками 4 години і більше. Фантастика? Ні, просто особливості роботи центральної нервової системи.
Експертів на мило?
Якщо ви думаєте, що американські дослідження – це профанація, то не поспішайте з висновками. Професор Купер провів 180 досліджень (!), починаючи з 1996 по 2006 роки, і не зміг знайти переконливі плюси домашніх завдань. Ясно стало одне: домашня робота, особливо об’ємна, робить негативний вплив на ставлення дітей до школи.
Дитина, яка тільки прийшла у школу вчитися, отримує величезний масив того, що потрібно зубрити, і її вже через місяць починає нудити від уроків і від думки, що доведеться ще 11 років “каторги”. До 4-5-го класу у більшості дітей формується стійка ненависть до навчання, навіть якщо вони числяться у відмінниках.
“Токсикоз” на школу і відірвані від реальності завдання переслідують і батьків, які ночами замість дітей майструють аплікації для уроків праць, малюнки та поробки – для “образотворчого мыстецтва” і пиляють жолуді на конкурси.
Мінус у стосунках
Це найприкріше… Батьки проводять на роботі весь день, повертаються додому і, замість теплого спілкування з дітьми, б’ються щовечора над домашньою роботою. Умовляють, вимагають, кричать і стомлені, роздратовані розходяться вночі по ліжкам, щоб вранці з похмурими обличчями зустрітися вранці за сніданком. Ну, і яка кому користь?
Є і ще один серйозний мінус у цьому положенні справ. Виконуючи з дітьми домашнє завдання, ми, батьки, вживаємося в роль “патрульного поліцейського”, який завжди все перевіряє. І це, крім вічного конфлікту, підриває одну з головних цілей домашньої роботи – відповідальність. Загалом, питання “що робити?” залишається відкритим.
ДЖЕРЕЛО: KOLOBOK.UA

