19 грудня Мевлют Алтынташ застрелив посла РФ Карлова, а 21 жовтня 1933 року Микола Лемик убив консула СРСР Майлова.
83 роки тому був здійснений перший терористичний акт ОУН проти представника СРСР.
Тоді, влітку 1933-го, після пагонів у Польщу втікачів від Голодомору людей, польські українці створили громадський комітет, і зібрали ешелон хліба для допомоги сусідам. Але радянська влада допомогу не взяла - адже пропаганда стверджувала, що голоду в Україні немає. Мільйони людей помирали за залізною завісою, а світу було не до того - ні армії, ні своєї держави, а значить ні допомоги, ні санкцій, - таким не допомагають...
І на 29 жовтня 1933 року у Львові українська громада вирішила вперше провести День національної жалоби і протесту. Ця подія не була помічена у тогочасному світі. Під час світової економічної кризи країни Заходу не хотіли сваритися з СРСР, який закуповував обладнання в Європі і США. і продавав дешеву сировину. Не хотіла псувати відносини з СРСР і Польща.
І щоб про ці дні і трагедії українців дізналися в усьому світі, 18-річний студент Микола Лемик, член ОУН, добровільно зголосився зробити вбивство співробітника консульства СРСР у Львові. Лемика підготували і озброїли Роман Шухевич і Степан Бандера. Перший український "терорист", інтелігентний і скромний юнак, який ніколи раніше не стріляв, дістав револьвер, і бойове завдання - вбити консула СРСР, та не дати вбити себе радянської охорони, щоб пропаганда не змогла назвати це звичайним убивством. Лемик мав здатися польській поліції, і на відкритому суді назвати причини свого вчинку, і розповісти про трагедію Голодомору в Україні. За польськими законами йому належала вища міра - смертна кара. І галичанин Лемик свідомо пішов на смерть заради незнайомих йому українців, які вмирали там, за Збручем, де він ніколи не був...
"Коли напередодні його запитали: чи є в тебе якісь побажання, він попросив купити йому нові чоботи. «Якщо застрелять і буду лежати, то буде кидатися в очі моє старе взуття. Не хочеться, щоб вороги сміялися». І йому купили нові шкарпетки і нові чоботи".
21 жовтня Микола Лемик зайшов у консульство СРСР, і зі словами "Це тобі від Організації Українських Націоналістів — за муки і смерть наших братів та сестер, за голод в Україні, за всі знущання", убив секретаря консульства СРСР Андрія Майлова.
Лемик як і планував, здався польській владі, потрапив під суд, розповів докладно про свої мотиви і про Голодомор. Але його не стратили - а засудили до довічного ув'язнення.
На суді з'ясувалося, що Майлов насправді був резидентом зовнішньої розвідки ОГПУ СРСР. Цей теракт і гучний процес Лемика миттєво перетворив ОУН та українських націоналістів у головних ворогів СРСР і радянської пропаганди. З цього дня у відповідь на радянський терор і Голодомор ОУН початку організовану війну проти СРСР.
Вже зараз відомо, що Майлов був найближчим другом радянського терориста полковника Павла Судоплатова, який назвав в його честь свого сина Андрія. І саме терористичній групі Судоплатова було доручено вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця, яке він скоїв 23 травня 1938 року в голландському Роттердамі. Українські націоналісти стали однією з головних мішеней спецслужб СРСР.
Після початку Другої світової Микола Лемик вийшов на свободу, і зголосився на нове небезпечне завдання ОУН - створення підпілля ОУН в окупованій німцями східній Україні - у Миргороді. У жовтні 1941-го герой українського народу Микола Лемик був схоплений гестапо і загинув від рук німців.
19 грудня 2016 року турецький поліцейський Мевлют Мерт Алтынташ зі словами: "Пам'ятайте Алеппо, пам'ятайте Сирію. Ми не залишимо вас у спокої. Тільки смерть зупинить мене. Ми вмираємо під Алеппо, ти помреш тут", убив в Анкарі посла Росії в Туреччині Андрія Карлова.
Вбивця не став чекати суду - він убив посла під записом декількох відеокамер, і його мотиви відразу стали відомі всьому світу. Потім приїхала турецька поліція застрелила свого колегу-поліцейського, який раптом вирішив стати терористом і помститися за масові вбивства мирних жителів Алеппо російською авіацією і армією.
Масові вбивства в Алеппо російська пропаганда називає "постановочними", також як протести українців проти Голодомору СРСР називав постановочними, і заперечував взагалі які-небудь проблеми і загибель людей в 33-му році.
Режим Асада за участю РФ веде війну проти свого народу вже чотири роки, але заради порятунку жителів Алеппо Захід відмовився вводити санкції проти Росії та Ірану.
Так, тероризм - це погано. Це завжди треба засуджувати. Але насамперед треба дати оцінку тим терористам, хто вбиває тисячі людей наказами зі свого кабінету, хто змушує нормальних звичайних людей взятися за зброю і відбирати чужі життя - тому що душі їх випалила біль за свій народ і залишила там тільки спрагу помсти..
Президент Росії Володимир Путін засудив вбивство посла Карлова і заявив: "Ми повинні дізнатися, хто направив руки вбивці".
Щоб дізнатися відповідь Путіну достатньо подивитися в дзеркало. Кров і терор плануються в Кремлі.
Юрій Бутусов
журналіст
