Петро Порошенко потрапив у власну пастку. Намагаючись ухилитися від виконання вимог безвізового режиму (згадайте бюджет-2016 без електронного декларування, закон Денисенко і т. д.), він затягнув ситуацію до того моменту, коли Європа почала шукати захисту від міграційної кризи.
У підсумку, введення безвізу для України і Грузії застопорили до тих пір, поки ЄС не виробить механізм зупинки безвізового режиму з усіма країнами. Тому що, крім України і Грузії, на безвіз претендує Туреччина з великими ризиками. Скільки часу піде на вироблення припинення безвізу, не знає ніхто. При бажанні можуть впоратися швидко, а буде не до цього - то пройдуть місяці і місяці.
Тим часом саму Європу в найближчий рік чекає серія подій, наслідки яких будуть відсувати український безвіз в дальній ящик. Це референдум в Італії (після поразки на якому прем'єр-міністр Ренці обіцяв піти у відставку, що означає нові вибори і посилення правих радикалів і ізоляціоністів). Це повторні вибори президента Австрії (на яких може перемогти кандидат від вкрай правої партії свободи). Це вибори президента Франції (де в другому турі, по всій видимості, будуть змагатися проросійські Фійон і Ле Пен). І це парламентські вибори в Німеччині восени 2017-го, до закінчення яких можуть відкласти прийняття будь-яких питань, які здатні спровокувати нові звинувачення в міграційній політиці в адресу діючого канцлера.
Тому Порошенко не обманював, коли раз за разом обіцяв безвіз. Він просто хотів пропетляти між європейськими зобов'язаннями і особистими дивідендами, але... не вийшло.
Сергій Лещенко
народний депутат України
