[/center]Затвердження безвізового режиму з Україною і Грузією не винесено на порядок денний майбутньої сесії Європарламенту. Український МЗС заявив, що голосування відкладене через те, що в Євросоюзі не знайшли спільну мову щодо механізму призупинення дії угоди.
Але це тільки формальна причина – є й інші, не менш важливі, вважає Олег Рибачук, колишній віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції
Українська влада, як шкідливий кіт, вимагає постійного контролю. Вона дає обіцянки і цинічно не виконує їх. Танці з бубном навколо електронного декларування вже навіть не дивують: українські чиновники всіляко намагаються «покращити» прийнятий закон. У всьому світі, приймаючи якийсь закон, уважно вивчають проект і громадську думку, проводять консультації з зацікавленими сторонами, виробляють відповідну політику, ще раз публічно її презентують, переконуються в тому, що суспільство розуміє і підтримує нововведення, і лише після цього приймають закон. У нас же все навпаки: спочатку проголосували за закон, і після цього нескінченною кількістю нових законопроектів намагаються його «покращити».
Це не може не дивувати і не дратувати. Я знаю позицію і американців і європейців: світ не дасть українській корумпованій системі зіпсувати закон про електронне декларування або забрати повноваження у НАБУ. І, впевнений, відстрочка введення безвізового режиму обумовлена не тільки виробленням механізму його припинення, але і відсутністю реальної боротьби з корупцією в Україні. Антикорупційне бюро, до речі, передало до суду більше 30 справ – жодне з них не доведено до кінця.
Новое время
