У Бірмі є села, в яких живуть незвичайні, з нашої точки зору, жінки, у яких досить своєрідні канони краси. Мова йде про дуже цікавий народ — племя падаунг, в якому живуть довгошиї жінки, які носять на шиї багато кілець. Звичайно, жінка з довго шиєю — це добре, але не до такої ж міри!
У цій країні проживає понад 50 тис. осіб. У ранньому дитинстві дівчатка мають звичайну шию, але з 5-6 років починають витягати шию, одягаючи на неї кільця. Найчастіше це не окремі кільця, а щільно скручений металевий прут. Цю процедуру виконують спеціально навчені дорослі жінки.
Кількість кілець продовжують нарощувати до заміжжя дівчини; пізніше в цьому необхідності немає – кістяк вже сформувався.
Кількість витків спіралі може досягати 20 і більше, а їхня вага – 5 кг. Ця вага тисне на плечі, що призводить до зміщення кісток плечового пояса.
Спіраль можна знімати. Якщо жінка взагалі перестає її носити, то за кілька років шия прийме нормальні розміри.
Якщо спіралей так багато, що вони туго притиснуті до голови і плечей, то голова виявляється піднята вгору. При цьому дівчина позбавляється можливості вертіти головою, нахиляти її; м'язи шиї поступово атрофуються, і знімати дріт треба обережно - є ймовірність перелому шийних хребців.
Такого намагаються не допускати, хоча дівчата прагнуть максимально збільшити довжину шиї. Адже в «країні жінок-жирафів» вважається, що чим довша шия, тим красивіше дівчина. Довга шия говорить також про благополуччя сім'ї, і нареченому доведеться розщедритися більше.
Але не тільки на шиї жінки племені носять кільця. Вони є на руках і ногах. По-перше, щоб уникнути укусів тигра, а, по-друге, "прикраси" ускладнюють рух – і жінка не зможе втекти в сусіднє село, навіть якщо захоче.
На сьогоднішній день в носінні кілець є і комерційна складова. Ця екзотична особливість падаунгів приваблює масу туристів. Плем'я заробляє на цьому, встановивши плату за вхід в село і продаючи свої вироби.
