Ось і настали часи, про які багато говорили, часи бандитизму. Зараз люди побоюються виходити на вулицю навіть вдень - бо там їх можуть пограбувати, побити і навіть вбити. Але двері квартири і стіни офісу теж перестали гарантувати українцям безпеку – їх грабують буквально в постелях і на робочих місцях.
Це вже навіть не «лихі» 90-е, це набагато гірше! Україна немов повернулася в післявоєнні «блатні» 40-е, або навіть у часи грабіжників і бандитів початку 20-х. Однак тоді влада ставили боротьбу з злочинністю своєю головною стратегічною задачею №2 (першої було відродження економіки з руїн), і виконували її всіма доступними методами. В наш час справа не просувається далі парламентських дебатів і телевізійних дискусій. А поки політики та громадські діячі виносять один одному мозок в телевізорі, сперечаючись про зростання злочинності, бандити виносять з помешкань українців їх майно і заощадження.
Життя за гаманець
Доказом того, що це зовсім не перебільшення або панічні чутки, служить кримінальна хроніка України. Отже, найгучніші, криваві і нахабні злочину останніх днів! Почнемо з Києва, де вже стало традицією збройні пограбування людей з великими сумами грошей. В останньому пригоді грабіжники, які підкараулили жертву біля під'їзду будинку по вулиці Лисковской, навіть не стали їй погрожувати, а відразу прострелили ногу, – після чого спокійно зняли сумку з грошима з тіла, що корчилось на землі.
22 вересня у столиці невідомий з обрізом пограбував поштове відділення. У той же день хтось з пістолетом пограбував кредитну касу – не злякавшися чуток про те, що подібні установа «кришує братва». 20 вересня в Києві теж сталося відразу два збройні пограбування! Спочатку на Оболоні невідомі з пістолетом «віджали» у водія сумку з великою сумою грошей. А трохи пізніше по проспекту Перемоги четверо нальотчиків з автоматами (!) і в «липової» формі СБУ спробували пограбувати чоловіка, але той примудрився відігнати їх пострілами з травматичного пістолета. Кількома днями раніше, в самому центрі вечірнього Києва, недалеко від Хрещатика, йшов по вулиці молодої людини хтось вистрілив просто так, без видимої мети, серйозно поранивши його в живіт.
У «другій столиці», в Харкові, злочинці воліють поки орудувати по-старому, холодною зброєю. Так, днями там 17-річний підліток з ножем пограбував жінку-водія викликаного їм таксі. А в самому центрі міста, вранці, двоє невідомих вдарили ножем і пограбували студента, який йшов в інститут. Досить оригінальними виявилися грабіжники, що увірвалися в квартиру жителя Московського району – вони розмахували... ножицями!
У Запоріжжі 21 вересня бандити проникли в приватний будинок і забили на смерть його господаря, після чого зникли з його заощадженнями. А злодій, який заліз в гараж з метою крадіжки автомобільних запчастин, наостанок вирішив посилити свій злочин і... замінував гараж гранатою. Раніше в Запоріжжі озброєний грабіжник скоїв напад на... квітковий магазин.
Але найбільш резонансним злочином останніх днів стало цинічне вбивство поліцейських в Дніпрі, вчинене колишнім «торнадівцем» Олександром Пугачовим. Всих вразила не тільки холоднокровність і явний професіоналізм, з якою екс-герой застрелив двох поліцейських і ледь не убив водія маршрутки, який намагався затримати його, але і безглузда жорстокість. Він явно міг просто вирубати поліцейських ударами в щелепу і спокійно виїхати, не взявши великого гріха та душу, проте вирішив їх саме вбити.
Можна лише уявити, що творили такі «герої» в зоні АТО, якщо тепер вони спокійно вбивають українських поліцейських в Києві! А адже це не єдиний резонансний злочин з участю колишніх бійців скандально відомого батальйону. Так і їх побратими з інших «добробатів» теж все частіше стають персонажами кримінальних історій.
Фактично, ця зростаюча лавина збройних злочинів перетворює в подобу зони АТО саму українську столицю. Адже тепер мирні обивателі Києва тепер мають такий самий ризик бути пораненими або вбитими, як і солдати під Донецьком і Луганськом. А між тим криміналісти прогнозують, що це лише початок!
Самі винні
Подальшому посиленню хвилі злочинності в Україні сприяють кілька чинників, серед яких перше місце займає чисельний зростання самих злочинців. Ця кримінальна армія, в свою чергу, поповнюється з декількох основних джерел. По-перше, це виходять на свободу злочинці, достроково залишають тюрми і СІЗО на підставі «закону Савченко». Він зарахував їх засудженим час перебування в слідчих ізоляторах «рік за два», чим автоматично скинув термін всіх українських ув'язнених.
Більше шести тисяч з них вже вийшли достроково на волю – в тому числі 779 вбивць, 1857 грабіжників, 496 засуджених за тяжкі тілесні ушкодження, 1253 злодія і 616 наркоторговців. І деякі вже поспішили повернутися назад, зробивши нові злочини. Вопіючий випадок стався у Харкові: випущений на свободу 39-річний рецидивіст з сім'ю «ходками» за розбої та грабежі, просидів за ґратами в цілому близько 25 років, тут же жорстоко побив дівчину, щоб забрати у неї велосипед і телефон!
А між тим, до дострокового виходу на волю за «законом Савченко» готуються ще 40 тисяч злочинців! Так що дуже скоро і в Києві, і в інших містах України з'явиться ще більше похмурих «особистостей», що сидять на корточках на краю тротуару і оглядають перехожих хижими поглядами. Те, що це буде справжньою криміногенної катастрофою, визнають вже навіть в МВС – але вони не можуть скасувати або змінити прийнятий закон. Парламентарі ж, виходячи зі своїх політичних інтересів, відмовляються його переглядати, хоча добре інформовані про всі наслідки. Схоже, безпеку українських громадян для них менш важлива, ніж звіт перед Європою у ще одній «реформі».
По-друге, на злочинний шлях стають деякі бійці АТО, що мобілізуються. І так уже виходить, що якщо колишні мобілізовані «ЗСУшники» відрізняються, максимум, у п'яних хулиганствах з гранатою, то серед озброєних грабіжників і просто відморозків (типу Пугачова) більше колишніх «добробатівцев». Цей феномен має цілком просте пояснення: коли в 2014 році поспіхом «ліпили» добровольчі батальйони з усіх бажаючих, зробивши єдиним критерієм відбору чітко вимовлене «слава Україні!», то в них набилася сама різна публіка. У тому числі люди з кримінальними нахилами (і навіть судимостями), а також з нездоровою психікою, нітрохи не цінують чужі права та чуже життя. Після того, як їх батальйони перекинули в глибокий тил або взагалі розформували, вони подалися шукати пригод і легких грошей на громадянці.
Їх небагато: максимум кілька сотень по всій Україні, пристроившихся в місцевих ОЗУ або напівкримінальному бізнесі, та кілька десятків вже проявили себе в різних злочинах. Проте на сьогодні вони є найбільш небезпечними, оскільки володіють вогнепальною зброєю (аж до кулеметів), дуже добре вміють поводитися зі зброєю, і не боятися пускати його в хід навіть без необхідності. Вони вже звикли вирішувати питання не кулаками, а стріляючи на поразку. І це не враховуючи того, що найчастіше арешт таких злочинців призводить до появи під стінами райвідділів і судів їх «побратимів», що кричать що «влада підставила патріотів».
По-третє, ряди злочинців регулярно поповнюються за рахунок обивателів, доведених до крайності економічною кризою. Комусь не вистачає на їжу, кому-то на горілку, хтось хоче роздобути грошей на вечірку в клубі або на нові кросівки. Незалежно від різноманітності їх бажань, у них є одне спільне: у колишніх кращих умов життя вони ні за що не зважилася б на крадіжку або грабіж. Ще пару років тому у них (або їх батьків) була робота і зарплата, якої цілком вистачало і на їжу, і на одяг, і на нехитрі розваги. Тепер з роботою і зарплатою в Україні, пардон, повна дупа, грошей катастрофічно не вистачає, але ж потреби у людей залишилися! Ось хтось не витримує – і краде з полиці маркету пляшку віскі, залазить в чужу квартиру, зриває ланцюжки з перехожих.
Більшість з таких початківців злочинців трясуть, нервують, втрачають розум – і, на жаль, намагаються розв'язати ситуацію за допомогою ножа або арматурини. Звідси маса випадків, коли вуличні грабіжники ріжуть і калічать свої жертви лише для того, щоб відібрати у них сумочки або телефон.
Якщо узагальнити сказане, то можна прийти до висновку, що у сплеску української злочинності безпосередньо винні дії української влади. Всі ці злодії, грабіжники і вбивці не спустилися в Україну з космосу і не були заслані Путіним. Їх створило МВС, набираючи навесні 2014 року у добробати кого завгодно, навіть людей з кількома кримінальними судимостями. Їх створив уряд, який не зміг подолати економічну кризу, а замість цього ще більше опустив рівень життя українців підвищенням комунальних послуг. Їх випустила з в'язниць на вулиці українських міст Верховна Рада, прийнявши «закон Савченко», анітрошки не піклуючись про його наслідки.
Адже ситуація може стати набагато гірше, коли на «промисел» вийде професійна злочинність, нині все ще займає вичікувальну позицію. В даний час «братва» займається напівкримінальним бізнесом в рамках договірних зон впливу, і не розмінюється на дрібний «бєспрєдєл», однак уважно стежить за подіями в країні. І якщо вона, як на початку 90-х, вважатиме, що пора включитися в процес, щоб не втратити свою вигоду, то на вулиці вийдуть цілі організовані бригади досвідчених карних злочинців.
Злочинець повинен сидіти у в'язниці
Тепер перед українським суспільством стоїть питання, як повернути злочинців назад за грати – бажано до того, як вони пограбують і калічать ще кілька тисяч громадян. Ось тут починаєш розуміти всю правоту методу Жеглова: коли мова йде не про «підрізаний» гаманень, а чиєсь здоров'я і життя, то правами потенційного злочинця можна і знехтувати. Однак то було при тоталітарному режимі», який примудрявся ліквідувати небезпечні банди так акуратно, що мирні обивателі дізнавалися про це тільки з ранкових газет. В українських же реаліях політика «посилення боротьби із злочинністю» зазвичай б'є не по злочинцям, а за законослухняним громадянам.
Ось зараз, з подачі глави МВС, почалося лобіювання т. н. «презумпції правоти поліцейського» (ППП), яка повинна повернути правоохоронним органам колишній правовий статус», втрачений ними після Евромайдана. До речі вельми забавно, що це пропонує людина, який ще в січні-лютому 2014-го закликав протестувальників «припинити спроби встановити поліцейську державу».
Варто нагадати, що реформа української міліції, затіяна Аваковим і «запрошеними грузинами» в 2014 році, що ставила своєю метою не тільки очистити відомство від «перевертнів у погонах», але і зробити правоохоронців «ліберальними» під час виконання своїх обов'язків. Зокрема, замість традиційного методу «мордою в асфальт», нова поліція стала дотримуватися презумпції невинності громадян. Реформатори розхвалювали «гламурних поліцейських» і заявляли, що правоохоронні органи України починають з чистого аркуша, строго за західними стандартами. І тут на тобі – повернення до колишнього принципу «міліціонер завжди правий»! По суті, пропонуєма нині «презумпція правоти поліцейського» означає визнання повного краху реформи МВС.
Але найсумніше, що це аніскільки не вирішить проблему злочинності, особливо «стихійної». Та й організовану МВС вже не контролює, оскільки після люстрації старих кадрів карного розшуку була загублена і роками створювалася мережа інформаторів.
Так що єдиним застосуванням ППП стануть адміністративні правопорушення – як раз там, де правовий спір громадянина і поліцейського цілком доречний. Наприклад, при відстоюванні свого права на акції протесту проти влади. МВС ж, по суті, хоче повернутися до політики відомства часів «режиму Януковича». Не найкраща ідея на тлі нових випадків Врадиєвок! До того ж, повторимо, зовсім непридатний для боротьби з цією злочинністю.
Власне кажучи, боротьбу зі злочинністю в Україні потрібно було б починати з ліквідації її причин, але про це ніхто навіть не заїкається. А без цього всі оптимістичні заяви влади про нібито вже розробляються програми і заходи будуть лише черговою брехнею довірливих виборців. Українцям варто зрозуміти, що найближчим часом кримінальна ситуація в країні буде тільки погіршуватися, і приймати відповідні заходи особистої безпеки.
Не дивно, що зараз все голосніше звучать заклики наділити громадян України правом на активну самооборону і правом на носіння вогнепальної зброї, вклавши в їх власні руки функцію захист від злочинності. А за поліцією залишити функцію приїжджають до місця перестрілки арбітрів, які визначають, наскільки правомочні і правильними були дії використав свій пістолет громадянина. Оскільки на більше «гламурна поліція», схоже, поки що не здатна...
За матеріалами: from-ua.com
