25 вересня 84 роки з дня народження Анатолія Борисовича Солов'яненка (1932-1999), всесвітньо відомого українського співака (лірико-драматичний тенор). Народився в Донецьку, в сім'ї шахтаря. Після школи вступив у Донецький політехнічний інститут на гірничий факультет.
У 1952 році спробував вступити в Ленінградську консерваторію, і після відбіркового прослуховування до іспитів не був допущений. Йому порадили звернутися до співака Донецької опери Олександра Коробейченка. Саме він відіграв визначальну роль у становленні Солов'яненко як оперного співака. Десять довгих років тривали заняття. Результат цієї кропіткої роботи був блискучий.
1962 став роком відліку сценічної кар'єри Анатолія Солов'яненка. Невдовзі його обирають для стажування в міланському театрі «Ла Скала». З 1965 року він є солістом Київського театру опери і балету. Вже будучи добре відомим і популярним співаком, Солов'яненко поступив в Київську державну консерваторію ім. Чайковського (нині Національна музична академія) у клас професора Єлизавети Чавдар.
Після аварії на ЧАЕС Солов'яненко неодноразово давав концерти в Чорнобилі та Славутичі. У середині 90-х років почалися непорозуміння з дирекцією Національної опери, і співак змушений був залишити театр і займатися виключно концертною діяльністю. Серед найкращих партій: Андрій («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Фауст (в однойменній опері Шарля Ґуно), Альфред («Травіата» Верді), Надір («Шукачі перлів» Бізе), Рудольф («Богема» Пуччіні) та ін.
Світові знавці оперного співу визнали, що виконання Солов'яненком партії герцога в «Ріголетто» Верді було найкращим - вершиною майстерності. Всього в репертуарі співака було 17 оперних партій, багато арій, романсів, народних пісень.
