Я не про Трампа, мало що про нього знаю. Я про тих, хто турбується його долею, його політичним майбутнім, його кар'єрою, дружиною, дітьми. Згідно з даними ВЦВГД, більшість опитаних соціологами, тобто 34 відсотки росіян хотіли б бачити президентом США Дональда Трампа, вважаючи, що з його перемогою відносини Росії і США покращаться. При цьому з усіх 1600 осіб в 46 російських регіонах тільки 40 відсотків знають, хто такий Трамп. І тільки 6 відсотків точно знають, що він балотується в президенти США, - пише Олег Панфілов для Крим.реалії.Інші дані соціологічного опитування ще більш вражаючі: російські соціологи дізналися навіть думку тих, хто зазвичай голосує за чотири кремлівські партії, що затишно сидять вже яке скликання в Державній думі. Виявилося, що Трамп подобається прихильникам КПРФ (48%), любителям «Справедливої Росії» - 37%, «Єдиної Росії - 36% та ЛДПР - 34%.
Само собою, росіяни краще знають Гілларі Клінтон - 59%, тільки 19% опитаних знають, що вона кандидат в президенти США і навіть 3% знають, що вона була державним секретарем США. Як сказав генеральний директор ВЦВГД Валерій Федоров, «з двох кандидатів наші співвітчизники зовсім явно надають перевагу Дональду Трампу. Цей ексцентричний і різкий політик-мільярдер більш симпатичний, ніж Гілларі Клінтон, яка запам'яталася нам, перш за все, жорсткою антиросійською політикою на посаді державного секретаря США».
Якщо всерйоз поставитися до російської соціології, яка існує на державні бюджетні гроші, то результати можуть здатися думкою зрілого суспільства, яке глибоко цікавиться зовнішньою політикою, геополітичними проблемами, активно бере участь в публічних дискусіях та дебатах.
Періодично, коли починаються чергові кремлівські війни, телеканали повідомляють населенню то, що вони повинні знати
Проте реальну картину громадської думки в Росії складно зрозуміти з кількох причин. По-перше, соціологи чомусь не запитали про кількість росіян, які регулярно спостерігають за новинами по каналу СNN або користуються альтернативними джерелами інформації, наприклад, ВВС або Al Jazeera. По-друге, було б цікаво дізнатися, скільки з опитаних 1600 росіян володіють європейськими мовами і скільки часу вони відводять на читання новин про американську політику англійською мовою.
Можна навіть не влаштовувати допитливі опитування, випрошуючи, як регулярно росіяни читають «Washington Post» або «New York Times» або знають, що у цих газет є офіційні сторінки російською мовою. Але в будь-якому випадку, було б цікаво дізнатися, на підставі якої інформації у любителів російських комуністів, ліберал-демократів або єдиноросів складається відношення до американських політиків. Як часто вони дивляться передачу Дмитра Кисельова або Олексія Пушкова. Просто цікаво, хто їм вдовблює в голову оціночні судження, якщо більшість росіян взагалі не уявляють, чому соціологи запитують їх про Клінтон та Трампа.
Соціологія в Росії - частина пропаганди. Населення запитують не для того, щоб з'ясувати їхню думку про те, чого вони в житті своєму ніколи не знали і навряд чи дізнаються. А для того, щоб створити видимість активного населення, яке цікавиться політикою. Якщо всерйоз ставитися до подібних опитувань, то навряд чи росіяни знають про життя і діяльність більшості російських політиків, знову ж таки формуючи своє ставлення виключно по телеканалам, які давно стали одноманітними і по частині новин працюють під кальку, як колись радянське телебачення, радіо і газети.
Цікава «трампологія» - лише частина інтересу росіян до зовнішнього світу. Періодично, коли починаються чергові кремлівські війни, телеканали повідомляють населенню то, що вони повинні знати. Боронь Боже, щоб уявити, як середньостатистичний росіян раптом вивчив екстерном арабську мову і купив супутникову антену, щоб дивитися сирійські - урядові і опозиційні канали. Якби таке сталося, то у частини підданих Путіна трапився б інформаційний шок - від порівняння, почутого і побаченого.
У росіян періодично трапляється підвищений інтерес то до Чечні, то до Грузії, то до України, тепер - до Сирії. Кількість експертів, які раптом обговорюють в блогосфері надану Росією гуманітарну допомогу всім стражденним і сірим, зростає в сотні тисяч і навіть мільйони. Вислухавши по телевізору Кисельова, росіяни біжать до комп'ютера, щоб передати слова захоплення черговим подвигом російської авіації в Сирії, черговим злочином «київської хунти» або висловлюванням мракобіса і «популіста» Саакашвілі. І так відбувається від події до події, від війни до війни, а насправді від бажання Путіна в черговий раз влаштувати кому-небудь «кузькіну мать», наслати війська і активно надавати «гуманітарну допомогу».
Важко уявити, що думка росіян кого-небудь хвилює, тим більше в Кремлі. І вже зовсім неможливо побачити Гілларі Клінтон, ридаючу над монітором з результатами чергового опитування ВЦОГД або ФОМ. Самодостатня Америка живе своїм життям, і як знову ж таки повідомляють соціологи, цього разу американські - в Росії масштаби авторитаризму зашкалюють. «Hamilton College» з Нью-Йорка провів опитування серед російської еліти, щоб з'ясувати, чи є політичне життя в країні. І не дивно, що їх результати збіглися з російськими: 79% опитаних вважають Путіна майбутнім президентом, як і 79,4% вважають незмінним лідерство партії «Єдина Росія». Майже ті ж знамениті 86 відсотків.
«Трампологія», якщо умовно говорити про процес обдурювання населення, - справа, добре поставлена на державні рейки. В умовах гонінь на «іноземних агентів» в Росії практично всі дослідження пов'язані з державними замовленнями. В інформаційному просторі дуже важливо вчасно закинути черговий шедевр «трампологіі», як, наприклад, це робить проект «Sputnik. Точка зору»д ержавного холдингу під керівництвом Дмитра Кисельова. В кінці минулого року проект виплеснув нове «дослідження» під назвою «Жителі Європи і США підтримують військові дії Росії в Сирії». Дані опитування передруковані десятками тисяч сайтів, агентств, передані радіостанціями і телеканалами.
Виявилося, що за даними опитування «Sputnik. Точка зору», більше половини жителів Німеччини (51%), 42% британців і більше третини американців (35%) підтримали дії Росії в Сирії. На сайті британського агентства «Populis», якому нібито «Sputnik» замовив опитування, дійсно можна побачити крихітний, на 2,5 сторінки, звіт, в якому немає ніякої Туреччини і Німеччини, а тільки дані про думку мешканців США і Великобританії. Саме дослідження опубліковано в лютому цього року, а РІА «Новости» повідомило про нього двома місяцями раніше, в грудні 2015 року. І взагалі, контора під назвою «Populis» займається в основному дослідженнями в сфері бізнесу, а в колах серйозних соціологічних центрів не відома.
Для чого проводяться такі «опитування», а точніше, навіщо публікуються «результати» таких нібито «опитувань»? Для пропаганди, для формування у росіян певного ставлення до того, до чого прикладається щедра рука Путіна. Підсумок того фальшивого дослідження у фінальному формулюванні, поширюваному РІА «Новости» повідомленні, такий: «Більшість німців (63%), половина британців (50%) і майже третина американців (30%), які знають про дії Росії в Сирії, вважають дії Туреччини, яка збила літак, невиправданими. Навпаки, 71% жителів Туреччини підтримують дії тих, хто віддав наказ збити літак». Ось тепер Путін може спокійно тиснути турецькі помідори, відмовляти в польотах російським і турецьким літакам, вимагати від росіян, щоб вони забули турецькі «all inclusive», а стояли в черзі за чебуреками на ялтинській набережній.
«Трампологія» - це стиль путінської ідеології, про яку ще задовго до появи Путіна в світлі кремлівських зірок сказав Михайло Жванецький: «Давайте міркувати про крах і підйом Голлівуду, не бачачи жодного фільму. Давайте зіштовхувати філософів, не читаючи їх робіт. Давайте сперечатися про смак устриць і кокосових горіхів з тими, хто їх їв, до хрипоти, до бійки, сприймаючи смак їжі на слух, колір на зуб, сморід на око, уявляючи собі фільм за назвою, живопис за прізвищем, країну по «Клубу кіноподорожей», гостроту думок по хрестоматії». Ось про «Клуб кіноподорожей» - в самий раз, майже як бажання середньостатистичного росіянина уявити себе випускником Гарварду, багатозначно розмірковуючи про переваги і недоліки Гілларі Клінтон і Дональда Трампа.
Олег Панфілов - НВ
