Пропонуємо згадати деякі подробиці «Кульової блискавки» - з тим, щоби скласти враження, як держава, що поважає себе, має боротися з терором. І до яких взірців варто прагнути вітчизняним спецслужбам.
27 червня 1976 року палестинські бойовики «Народного фронту визволення Палестини» та німецькі терористи з марксистської організації «Революційні осередки» захопили аеробус А300 авіакомпанії Air France, що здійснював рейс з Тель-Авіву до Парижу, на борту якого знаходилися понад 200 пасажирів.
Здійснивши проміжну посадку в лівійському Бенгазі, літак попрямував до столиці Уганди Кампали, де ексцентричний президент-антисеміт Іді Амін дав терористам дозвіл розмістити заручників у столичному аеропорту Ентеббе.
Наступного дня бойовики відпустили 101 заручника, у яких були неізраїльські паспорти та неєврейські прізвища.
Умовою звільнення 106 громадян Ізраїлю терористи поставили звільнення 53 своїх поплічників, що відбували покарання у тюрмах Ізраїлю, Кенії, Франції, Швейцарії та ФРН. У разі невиконання цієї умови до 1 липня, бойовики пригрозили стратити заручників.
«Останній король Шотландії»
Те, що терористи спрямували захопленого лайнера саме до Уганди, не було випадковістю. З 1971 року в цій країні правив один з найодіозніших диктаторів – Іді Амін Дада, що встановив у країні кривавий терористичний режим.
За 8 років жертвами правління Аміна стали від 300 до 500 тисяч угандійців. Репресії торкнулися цілих расових, національних та релігійних груп.
Так,спочатку країну змусили залишити всіх білих, їх майно було націоналізовано. Внаслідок чого, економіка й так злиденної Уганди, звісно, покотилася у повну прірву.
«Винуватцями» призначили проживаючих у країні азіатів – переважно, індусів. 50 тисяч азіатів було депортовано, що остаточно зруйнувало залишки економіки.
Після цього настала черга християн, до яких мусульманин Іді Амін відчував особливу неприязнь. Крім того, були винищені цілі племена, що, на думку диктатора, могли кинути виклик його правлінню.
Тіла вбитих часто кидалися до водойм на поталу крокодилам. Амін регулярно брав участь в катуваннях та вбивствах, особисто вбивши не менше 2 тисяч осіб. Подейкують також про канібальські нахили президента.
Крім того, Іді Амін запам’ятався численними ексцентричними витівками. Так, він офіційно оголосив себе «Повелителем всіх звірів на землі і риб у морі», «Завойовником Британської імперії в Африці загалом і в Уганді зокрема», а також «Останнім королем Шотландії». Однією з найабсурдніших витівок «Короля» було оголошення війни Сполученим Штатам. Вже наступного дня Амін оголосив себе переможцем.
Блискавичний шолом
Дізнавшись про місце перебування заручників та вимоги бойовиків, уряд в Тель-Авіві відразу ж розпочав перемовини по дипломатичним, а також неофіційним каналам.
Зокрема, високопосадовець армії оборони Ізраїлю, який вважався особистим другом Іді Аміна, намагався вмовити диктатора звільнити бранців.
Крім того, представники американського уряду просили президента Египту Анвара Садати вплинути на ситуацію, у зв’язку чим спецпосланець Египту вів переговори як з урядом Уганди, так і з представниками Фронту визволення Палестини. Проте ці спроби не мали успіху.
Одночасно з переговорами, з першого ж дня йшло планування спеціальної операції з силового звільнення заручників.
Було схвалено сміливий та безпрецедентний план, який передбачав висадку штурмової групи безпосередньо в аеропорту Ентеббе, нейтралізацію терористів та евакуацію заручників.
Під час планування очільник ВПС Ізраїлю Беньямін Пелед поцікавився у міністра оборони Шимона Переса, чи має той намір захопити всю Уганди, чи тільки аеропорт.
«Я запитав: у чому різниця – згадує Перес – Пелед відповів: щоб захопити всю країну, потрібно 500 бійців. Для аеропорту вистачить сотні». Операція отримала назву «Кульова блискавка».
Коли переговори остаточно провалилися, було віддано наказ почати операцію. 3 липня чотири військово-транспортні літаки С-130 «Геркулес» піднялися в повітря і почали політ над Червоним морем.
Для того, щоб уникнути виявлення єгипетським, саудівськими та суданськими радарами, більшу частину шляху в чотири тисячі кілометрів величезні машини були змушені триматися на висоті не більше 30 метрів.
О 23:50 штурмова група приземлилася в аеропорту «Ентеббе». Щоб увести в оману угандійських солдатів, командос використали копію улюбленого чорного «мерседеса» Аміна.
Трюк спрацював – «кортеж» без перешкод пропустили до терміналу, в якому утримувалися заручники. Буквально за лічені хвилини спецназівці знищують терористів і починають евакуацію заручників.
Інша група командос в цей час знищує угандійські винищувачі МіГ-17 та МіГ-21, щоб унеможливити повітряну погоню.
Збагнувши, що відбувається, солдати Іді Аміна відкривають шквальний, але безладний, вогонь зі стрілецької зброї, яким було поранено чотирьох ізраїльтян.
В останні хвилини, прикриваючи посадку своїх підлеглих на літак, від кулі снайпера загинув командир операції, старший брат нинішнього прем’єр-міністра Ізраїлю Йонатан Нетаньяху. Решта спецпризначенців залишилась неушкодженими.
Через 53 хвилини після початку операції, останній «Геркулес» піднявся в повітря. Літаки попрямували до сусідньої Кенії, єдиної лояльної до західних держав країни в регіоні, де заручники пересіли на пасажирські Boeing 707 і попрямували до Тель-Авіву.
Операція «Кульова блискавка» (пізніше перейменована на «Йонатан» на честь загиблого офіцера Нетаньяху) була високо оцінена представниками Сполучених Штатів, Великої Британії, Швейцарії, Франції та ФРН.
Водночас міжнародна бюрократія була незадоволена – так, Генеральний секретар ООН Курт Вальдхайм зазначив, що рейд являє собою порушення суверенітету Уганди.
Операція в «Ентеббе» - беззаперечно, філігранний витвір військового мистецтва – демонструє, що ефективна держава може й повинна боротися з терором в найнесприятливіших обставинах.
Коли шанси на успіх здаються мізерними, відстані – величезними, а світове співтовариство замість дієвої допомоги закликає до стриманості і висловлює глибоку стурбованість.
Крім того, це – найнаочніший приклад того, як потрібно до останнього битися за життя свої громадян, одночасно не дозволяючи озброєним злочинцям диктувати свою волю.
Зіткнувшись з терористичною загрозою, що походить від значно більшою і потужнішої країни, Україна просто зобов’язана діяти асиметрично. І вчитися цьому не лише на власних помилках, але й на успішних прикладах інших. «Кульова блискавка», - безумовно, один з таких.
Матеріал: Еспресо.ТВ
