Генеральний і його команда: "оновлена" прокуратура Юрія Луценка

Кадрова політика генерального прокурора Юрія Луценка менш за все схожа на обіцяне оновлення правоохоронного органу

Перші топ-призначення в Генеральній прокуратурі свідчать про квотний принцип розподілу посад між партіями «БПП» і «Народний фронт», а також про те, що Луценко взяв зобов’язання перед іншими політичними силами.

Після призначення на посаду головного прокурора країни Юрій Луценко пообіцяв за рік «масово «прочистити» людей у погонах, які живуть, як на іншій планеті».

Якщо нещодавні звільнення – як наприклад, відставка прокурора Рівненської області Анатолія Ковальчука та Миколаївської області В'ячеслава Кривов'яза – не суперечать анонсованому оновленню органу, то нові призначення свідчать про інше. Передовсім, про квотний принцип «нової» кадрової політики Генпрокуратури.

Нагадаємо, очоливши ГПУ, колишній лідер фракції «Блоку Петра Порошенка» (БПП) Юрій Луценко призначив депутата від «Народного фронту» (НФ) Дмитра Сторожука своїм першим заступником.

Депутат-«фронтовик» Антон Геращенко в коментарі журналістам не приховував, що такий паритет – прояв коаліційних домовленостей. Друга посада в Генпрокуратурі для Сторожука була головною умовою підтримки «Народним фронтом» кандидатури Луценка під час голосування в парламенті.

Як виявилося, Луценко дотримується такого балансу й під час ревізії кадрів на інших рівнях. Так, за даними джерел «Главкому», призначенням Романа Говди на посаду прокурора Києва начебто опікувалися «фронтовики» Сергій Пашинський та Андрій Іванчук. Водночас посада прокурора Київської області дісталася Дмитру Чибісову, якого пропонувало оточення самого Луценка.

Найбільші суперечності в кадровій політиці Луценка виявилися у його рішенні залишити посаду заступника генпрокурора Юрію Столярчуку. Останнього звинувачували в протидії розслідуванню справи «діамантових прокурорів», він доклав руку до порушення сумнівної кримінального справи проти «Центру протидії корупції».

Більше того, свої рахунки зі Столярчуком має і сам Луценко. Річ у тім, що 2015-го року Столярчук закрив кримінальну справу проти прокурора, який брав участь у переслідуванні Юрія Луценка за часів Віктора Януковича. Про це «Главком» дізнався з Єдиного реєстру судових рішень, з якого випливає, що дії Столярчука не відповідали закону. Судовим рішенням постанову замгенпрокурора про закриття кримінального провадження було скасовано.

Найбільш важливі призначення в органах прокуратури, що відбулись із часу призначення Луценка главою ГПУ.



Призначення Тараса Дунаса в Миколаївську область, за даними джерел «Главкому», не входило в плани генпрокурора Луценка. До останнього він наполягав на іншій кандидатурі – Романі Забарчуку. Останній за часів Віктора Пшонки став заступником прокурора Миколаївської області, а при Олегу Махніцькому – в.о. прокурора області. У 2015 році в рамках люстрації Забарчука звільнили, а згодом він пішов до Нацгвардії та вирушив на фронт. Після повернення з фронту прокурор отримав шанс поновитися в правоохоронних органах, оскільки Мін'юст виключив його з люстраційного списку. Однак, за даними співрозмовника «Главкому», плани Луценка віддати Забарчукові крісло прокурора області перекреслила альтернативна кандидатура, запропонована на Банковій.

Дунаса характеризують як високопрофесійного фахівця, про це свідчать його результати, продемонстровані під час конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ввійшов до числа 15 фіналістів з-поміж 257 кандидатів).

Два роки тому Дунас на посаді начальника управління захисту прав і свобод громадян прокуратури Львівської області опікувався проблемами горезвісного Грибовицього сміттєзвалища. Разом із тодішнім прокурором області Володимиром Гуралем вони публічно закликали владу Львова закрити сміттєзвалище, вказували на корупцію та вимагання чиновниками «відкатів» від інвесторів, які хотіли провести рекультивацію об'єкта.

Згодом Тарас Дунас пішов на підвищення – працював заступником прокурора Львівської області та начальником управління представництва інтересів громадян і держави в суді Генеральної прокуратури.

Однак новому призначенню на Миколаївщині могли сприяти не лише професійні здобутки Дунаса. На Львівщині родина Дунасів відома своїм бізнесом та високими посадами.

Як писали «Наші Гроші», Дунаси добре знані в місті Городок (Львівська область).



Слід зазначити також, що Юрій Омелянович Дунас (очевидно, брат Тараса Дунаса) володіє часткою санаторію «Карпатські зорі» в селі Модричі, де партнером виступає Роман Гладій, член партії «Блок Петра Порошенко». Гладій також є партнером Омеляна Дунаса в компанії «Облагрошляхбуд».



Юрій Квятківський – давній знайомий Луценка. Коли теперішній Генпрокурор очолював МВС, Квятківський «стрибнув» із посади керівника міліції Білої Церкви у крісло першого заступника керівника МВС Київщини. Торік, за часів Віктора Шокіна, прокурор подолав нову кар’єрну висоту, отримавши посаду прокурора Луганської області. За даними джерел «Главкому», 2015-го року призначення Квятківського до прокуратури, який на той час працював заступником начальника МВС Херсонської області, лобіював старший помічник Шокіна Володимир Стеценко (колишній прокурор Чернігівської області). Останній вважається впливовою людиною в системі прокуратури, за уточненням джерела, своїми теперішніми посадами йому зобов'язані керівники Чернігівської та Черкаської областей.

Згідно з декларацією, у власності Квятківського немає ані квартир, ані землі. Водночас, члени його родини мають 15 гектарів, будинок площею 300 кв.м, квартиру.



За інформацією «Главкому», Чибісова на цю посаду лобіював колишній заступник генпрокурора Віталія Яреми Анатолій Даниленко. Між двома останніми – міцні зв'язки і дружні стосунки. Два роки тому Ярема до останнього захищав свого підлеглого від атак ЗМІ, коли з'ясувалося, що родина Даниленка володіє 140 гектарами водойм на Київщині. Сьогодні екс-генпрокурор Ярема має свій кабінет у скандальній будівлі на Львівській площі в Києві, що належить родині Даниленка. Саме там «Главком» брав перше інтерв’ю у Віталія Яреми, після його відставки і тривалого мовчання.

Своєю чергою, Ярема має високу довіру в Луценка. Як відомо, у другій половині нульових, коли Юрій Віталійович очолював МВС, Ярема незмінно керував міліцією Києва.

Одразу після призначення Чибісова на високу посаду, ЗМІ оприлюднили інформацію про те, що у грудні минулого року прокурор приватизував службове житло. Як відомо, такі самі дії екс-заступника генпрокурора Віталія Каська його опоненти, наприклад колишній в. о. генпрокурора Юрій Севрук, називали незаконними.

Деякі ЗМІ вказували, що кумом Чибісова є екс-замгенпрокурора та колишній адвокат Луценка Олексій Баганець.

Співрозмовник «Главкому» в системі прокуратури зазначає, що звільнення Євгена Бондаренка, місце якого посів Чибісов, - політичне і не пов'язане з будь-якими претензіями до результатів роботи попередника. Наприклад, про позитивну оцінку керівництвом ГПУ діяльності Бондаренка на посаді прокурора Київщини може свідчити навіть його нове призначення – прокурором Донецької області. Відомо, що Бондаренку пропонували й іншу посаду – прокурора Луганської області, але той відмовився.



Призначення 30-річного Олега Жученка на посаду прокурора Одеської області стало компромісом між командою Петра Порошенка та Міхеїлом Саакашвілі. Частково про це може свідчити зміна риторики губернатора Одеської області, який не так давно припинив публічно критикувати президентську команду.

Жученко – син Дем'яна Жученка, який довго працював на різних прокурорських посадах у Вінницькій області. На початку 2003-го року останній став прокурором Вінницької області, але невдовзі помер. Жученко-молодший після закінчення Одеської юридичної академії працював на різних прокурорських посадах у Вінницькій області. Наприкінці 2015-го року тодішній прокурор Одеської області Давид Сакварелідзе призначив його своїм першим заступником. До останнього часу Жученко виконував обов’язки прокурора Одеської області.

Відповідно до декларації нового прокурора за 2014 рік він заробив 134 тис. гривень, його дружина - 6,8 тисячі гривень. Подружжю належить квартира площею 71 кв. м, земельна ділянка і автомобіль Mercedes E 320 (2004 р.в.).



Це призначення важко назвати неполітичним. Віталій Тригубенко – молодший брат нардепа від БПП Сергія Тригубенка. Останнього в ЗМІ вважають близьким до впливового заступника керівника фракції БПП Ігоря Кононенка. У 2015 році ширилися чутки про призначення Тригубенка-старшого на посаду міністра агрополітики. До цього він обіймав посаду голови Держінспекції сільського господарства. А нещодавно ім'я Сергія Тригубенка з’явилося в гучному журналістському розслідуванні програми «Наші гроші». У ньому зазначалося, що депутат тримає під контролем деякі прибуткові держенергоактиви – Центренерго і шахту «Краснолиманська».

Для молодшого брата парламентаря нове призначення – відчутний стрибок у кар'єрі. В органах прокуратури Віталій Тригубенко вже 12 років, протягом яких піднявся з посади помічника прокурора району до начальника управління з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції в окупованому Криму (ГПУ).



Призначення прокурором Києва Романа Говди також має політичне підґрунтя. За даними джерел в коаліції, кар'єрою прокурора опікуються окрім Шокіна нардепи від «Народного фронту» Сергій Пашинський та Андрій Іванчук.

Така версія віддзеркалює коаліційний принцип призначень на важливі посади в органах прокуратури між фракціями «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт».

Нагадаємо, після отримання представником «БПП» Юрієм Луценком посади Генпрокурора одним із перших його кадрових рішень стало призначення Дмитра Сторожука, народного депутата від «Народного фронту», на посаду першого заступника глави ГПУ. Водночас Сторожука вважають близьким до міністра юстиції Павла Петренка (також представник «Народного фронту»).

Аналогічно розподілені посади й у ключовому регіоні країни: прокуратуру міста Київ Луценко віддав Говді, а Київську обласну прокуратуру, як зазначено вище, Дмитру Чибісову, близькому до оточення Луценка.

Слід зазначити, що 35-річний Роман Говда вважався одним із фаворитів конкурсу на посаду голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури минулого року. Під час відбору він показав найкращий сумарний результат тестування на знання законодавства та загальних здібностей серед усіх претендентів. Водночас його кандидатуру на посаду відкрито лобіювало оточення тодішнього генпрокурора Шокіна. Це було помітно для членів комісії та ЗМІ, що врешті-решт завадило йому отримати посаду.

Своєю чергою, колишній заступник генпрокурора Віталій Касько нагадував, що саме Говду, як прокурора Одеської області,«Міхеїл Саакашвілі публічно звинуватив у рекеті та бандитизмі щодо бізнесу», і саме в цій прокуратурі тоді «Шокін ховав кримінальне провадження про розкрадання так званих «нафтопродуктів Курченка» і коштів від їхнього продажу».



Олексій Нечипоренко - син депутата від групи «Відродження» Валентина Нечипоренка (у минулому - «Партія регіонів»), яка контролюється Віталієм Хомутинником. На посаду Нечипоренка-молодшого було призначено невдовзі після успішного голосування парламенту за обрання генпрокурором Юрія Луценка.

Як згодом зазначав народний депутат Сергій Лещенко, це призначення є політичним «розрахунком» за підтримку Луценка на посаді Генпрокурора. Нагадаємо, група «Відродження», у тому числі сам Валентин Нечипоренко, раніше підтримали закон, що дозволив екс-главі МВС стати генпрокурором, а також за призначення Луценка на голову ГПУ.



Єнін для прокурорського середовища – нова людина. Про нього майже немає публічної інформації. Новопризначений заступник раніше працював на оперативних посадах Головного управління розвідки СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, а до останнього дня працював радником посольства України в Італії.

За словами Луценка, до компетенції Єніна ввійдуть передусім питання міжнародної правової співпраці, «які перебувають на найгіршому рівні зі всього господарства ГПУ». Мовляв, під загрозою є «санкційний список» і «питання екстрадиції».

Федір Орищук, «Главком»