Юрій Бойко - "недоторканний"

Юрій Бойко – головний партнер Дмитра Фірташа. Правда на відміну від свого кума, Юрій Анатолійович не має проблем із законом і спокійнісінько засідає у Верховній Раді. Бойко пройшов тернистий шлях від майстра на заводі до Міністра палива і енергетики. Він являє собою приклад ретельності, відданості та цілеспрямованості. А той факт, що навіть після Євромайдану він залишився одним з провідних гравців в політичних чварах України, говорить про його могутність і наявні можливості для повноцінного реваншу людей Януковича.

За більш, ніж десять років участі в українській політиці, Юрія Бойка можна сміливо назвати одним з найвпливовіших і серйозних гравців. Очоливши в 2002 році НАК «Нафтогаз України», він зміг не тільки зміцнитися в кріслі, але й піднятися у вищі ешелони влади. Чого у Юрія Бойко не відняти – це вміння підбирати правильних партнерів. Спочатку Олег Дубина у 2002 році рекомендував Бойка на посаду глави «Нафтогазу». Після цього налагоджується контакт із Дмитром Фірташем, для якого були створені ідеальні умови для поставок газу. У 2007 році поєднує свою «Республіканську партію України» з «Партією регіонів» і входить до когорти самих високопоставлених людей країни.

Постійні докори за співпрацю з Дмитром Фірташем, замішаність в скандалі з «Росукренерго», відверта війна з Юлією Тимошенко, горезвісні бурові вишки — чого тільки не пережив Юрій Бойко. Але, як би це не суперечило законодавству і здоровому глузду, з кожного скандалу він виходив сухим з води.

І ось тепер виникає логічне запитання: чому постмайданна влада не домагається засудження скандально відомого Юрія Бойко, який сьогодні є лідером Опозиційного блоку». Все сходиться до того, що це черговий «договірняк». Головним пунктом «акта про ненапад» між новою владою і чиновниками часів Януковича став взаємний нейтралітет. «Опозиційний блок» допомагає просувати необхідні закони, а натомість органи прокуратури крізь пальці дивляться на «колишні заслуги» Юрія Бойка, Дмитра Фірташа, Сергія Льовочкіна та інших персонажів.

Чому видний регіонал, який був задіяний у корупційних схемах, був і є відвертим лобістом російських інтересів в Україні, так і не постав перед судом? Питання це риторичне і ставити його потрібно нинішній влади. Після перемоги Майдану і втечі Януковича більша частина населення чекала арешту корупціонерів і наведення порядку у всіх гілках влади, але реальність виявилася іншою. За великим рахунком, ніхто з чільних урядовців часів Януковича не був притягнутий до відповідальності.

Сьогодні, напевне, втекла свита Януковича чухає потилиці, задаючись абсурдним питанням: «А що, можна було так просто залишитися, та ще й від годівниці не відходити?».

Юрій Бойко власним прикладом показав, що в нашій країні виборче правосуддя, а з постмайданным урядом цілком собі можна виторговувати преференції і залишатися на плаву. Навіть після того, як твій корабель, здавалося б, розбився на друзки після шторму.

Біографія Юрія Бойка

З'явився Юрій Анатолійович Бойко на світ 9 жовтня 1958 року в Горлівці, що на Донеччині. Був єдиною дитиною в родині, навчався в Горлівській ЗОШ №4. Зважаючи на те, що Юрій Бойко в спілкуванні з журналістами не поширювався про своїх батьків, докладної інформації про них немає.

З вищою освітою у Юрія Бойка все в порядку – у нього їх два. У 1981 р. він закінчив Московський хіміко-технологічний інститут ім. Менделєєва за фахом хімік-технолог, інженер, а в 2001 р. Східноукраїнський університет за спеціальністю інженер-економіст.

Сім'я. У Юрія Бойка є дружина і шестеро дітей. Дружина Віра Дмитрівна Бойко є майстром спорту з гімнастики. Познайомилися Юрій і Віра ще в інституті, коли вчилися в одній групі. На третьому році навчання Віра перевелася в Московський державний університет. Зміна Вузу не позначилася на відносинах. Тому на п'ятому курсі Юрій і Віра одружилися. Отримавши вищу освіту, молодята переїхали в Луганську область.




У Юрія та Віри Бойко шестеро дітей: три сини – Анатолій, Юрій і Микола і три дочки Ярослава, Уляна і Марія.

Кар'єра. В період з 1981 по 1999 роки працював на рубіжанському хімічному заводі «Зоря», специфікацією якого було виробництво вибухових речовин. Почавши з посади майстра одного з виробничих ділянок, в кінцевому підсумку Юрій Бойко став генеральним директором заводу.

У 1999 році переходить працювати генеральним директором одного з найбільших переробних підприємств Луганського регіону — ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез» (скорочено «ЛиНос»).

У 2001 році Юрій Бойко переїжджає в Київ. Тут він отримує посаду гендиректора «Укрвибухпром». В цей же час його призначають головою ради директором ЗАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта».

Лютий 2002 – березень 2005 року – Юрій Бойко очолює національну акціонерну компанію «Нафтогаз України». Як розповів сам Юрій Бойко в одному з інтерв'ю, рекомендував його на цю посаду Олег Дубина, на той момент віце-прем'єр України.

, – сказав Бойко в інтерв'ю «Фактам».

Перші кроки Юрія Бойка в політиці датуються липнем 2003 року, коли його призначили заступником міністра палива та енергетики. Тоді уряд очолював земляк Бойка Віктор Янукович. Зайнявши посаду заступника міністра, залишився на посаді в «Нафтогазі України». Саме в цей період і відбувається доленосне для Юрія Бойка зближення з Дмитром Фірташем.

У листопаді 2004 року входить до Наглядової ради ЗАТ «УкрТатнафта».

У березні 2005 року Юрія Бойка звільнили з посади заступника міністра паливно-енергетичного комплексу. Після «Помаранчевої революції» також позбувся посади голови «Нафтогазу України».

Після цього Юрій Бойко ненадовго відійшов від серйозної політики. У 2006 році він брав участь в парламентських виборах, проте спроба виявилася невдалою. Тоді він балотувався за списком створеного на базі СДПУ(о), блоку «НЕ ТАК!». СДПУ(о), як відомо, очолював кум президента РФ Володимира Путіна Віктор Медведчук. За результатами виборів «НЕ ТАК» не змогли подолати 3-процентний бар'єр, не потрапивши до Верховної Ради.

Але доля виявилася до нього прихильною: в уряді Віктора Януковича вирішили призначити міністром палива і енергетики Юрія Бойка.

У 2007 році на позачергових парламентських виборах Бойко балотується від «Партії регіонів», отримавши №49 у списку партії. Щоправда, заради кар'єри у «ПР» йому довелося скласти з себе повноваження голови «Республіканської партії України». За результатами виборів благополучно стає народним депутатом. У новоствореному парламенті потрапив в профільний для себе Комітет ВР з питань паливно-енергетичного комплексу.

Квітень 2008 року — Юрій Бойко очолив Федерацію роботодавців України.

Вересень 2008 року – піднімається вгору по кар'єрних сходах в «Партії регіонів» і стає заступником голови партії.

11 березня 2010 року повністю змінюється Кабінет міністрів. Прем'єром став Микола Азаров, Юрій Бойко повертається в крісло міністра палива та енергетики. 9 грудня того ж року Міністерство палива та енергетики і Міністерство вугільної промисловості були реорганізовані, замість них було створено Міністерство енергетики і вугільної промисловості, на чолі якого був призначений Бойко.

24 грудня 2012 року — Юрія Бойко стає віце-прем'єр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу та вугільної промисловості в новообраному уряді Миколи Азарова після парламентських виборів.




Після перемоги Майдану, 27 лютого 2014 р. Юрій Бойко був звільнений з посади віце-прем'єр-міністра рішенням Верховної ради.

Навесні 2014 року пішов кандидатом в Президенти України на дострокові вибори, які відбулися 25 травня 2014 року. За результатами виборів набрав 0,19% голосів.

Вже восени 2014 року Бойко стає першим номером у списку «Опозиційного блоку на дострокових виборах у парламент. Увійшовши у Верховну Раду, став на чолі фракції «Опозиційний блок».

27 травня 2016 року відбувся з'їзд «Опозиційного блоку». За результатами з'їзду Борис Колесніков і Юрій Бойко стали співголовами партії.




Скандали

НАК «Нафтогаз»

За період управління «Нафтогазом» (2002-2005 рр.) Юрієм Бойко усіма були відзначені збільшення доходів компанії, закриття боргів за газ та успішне співробітництво з іноземними постачальниками. Проте опозиція, яка потім стала «помаранчевою» владою, звинуватила його в сумнівних і згубних для економіки України схем поставок природного газу з Росії і Середньої Азії.

Експерти сходяться на думці, що Юрій Бойко має безпосереднє відношення до компанії «Росукренерго» (РУЕ). Саме РУЕ називали «українсько-газпромівською» компанією, яка практично одноосібно контролювала вітчизняний ринок природного газу. Чи не з першого дня її існування на неї обрушилися лавини критики. А вся справа в тому, 45% частка цього підприємства належала куму Юрія Бойка — Дмитру Фірташу.

«Росукренерго»

Компанія «Росукренерго АГ» — компанія, яка займалася перепродажем газу в Центральній і Східній Європі, в тому числі в Україні. Фірма зареєстрована у Швейцарії в 2004 році. З'явилося «Росукренерго» як спільна фірма фінансових організацій група «Газпромбанк» (50% акцій володіє зареєстрована у Швейцарії компанія ARosgas Holding A. G.) і компанія Centragas Holding. Власниками останньої значилися кум Юрія Бойко Дмитро Фірташ та Іван Фурсін. В руках Фірташа було 90% акцій компанії Centragas Holding.




У 2005 році Міністерство юстиції США опублікувало розслідування щодо «Росукренерго». Американці заявили, серед власників фірми значаться Юрій Бойко і російський мафіозі Семен Могилевич, який входить в список найбільш розшукуваних злочинців ФБР. Як свідчили опубліковані документи, Бойко і Фірташ були ставлениками Семена Могилевича в Україні.

«Вишки Бойка»

Ім'я Юрія Бойка фігурує у великому корупційному скандалі 2011 року, коли при проведенні тендеру на покупку двох морських бурових вишок. Тоді державна компанія «Чорноморнафтогаз», яка знаходилася в підпорядкуванні міністерства Бойко, купили вишки через офшорні компанії-посередники. Ця афера оцінюється в 400 млн доларів.

З державного бюджету України на кожну вежу було виділено 400 млн доларів, проте журналісти розкопали, що вартість кожної була завищена в два рази.



Коли про цю схему стало відомо, тодішня опозиція почала вимагати від Генеральної прокуратури порушення справи, однак генпрокуратура, очолювана одіозним Пшонкою, так і не зайнялася цим.

Є факти, що Генеральна прокуратура вже після зміни влади свідомо не займається і відверто саботує справи Юрія Бойка. Як розповів нардеп від фракції «Народний фронт» Остап Семерак, в лютому 2015 року з ним зв'язалися працівники прокуратури, щоб розібратися у справі «вишок Бойка» і покарати винних.

За президентства Януковича ГПУ просто не помічало розкрадання бюджетних коштів у розмірі 400 млн доларів. Здавалося б, що після перемоги Майдану і зміни влади винні будуть покарані. І одним з перших у списку, хто повинен бути отримати солідний термін – Юрій Бойко. Адже коли в 2011 році в результаті змови «Чорноморнафтогазу», НАК «Нафтогаз» і Міністерства енергетики та вугільної промисловості, очолюваного Юрієм Бойко, були закуплені бурові вишки у два рази дорожче від їхньої номінальної вартості.

Експерти переконують, що навіть не дивлячись на те, що Бойко особисто не підписував документацію на тендер, але він був причетний до схеми. Адже всю аферу провели підзвітні міністерству підприємства «Чорноморнафтогаз» і НАК «Нафтогаз».

Коли навесні 2014 року за Жваво взялися слідчі Генпрокуратури і вже готувалося постанову на його арешт, справу «спустили на гальмах». Остап Семерак розповів, що аби не потрапити в гучну кримінальну справу, Юрій Бойко в терміновому порядку почав вести переговори з владою. В результаті Генпрокуратура навіть не спромоглася передати у ВР клопотання на зняття депутатської недоторканності з Бойком. Як ми бачимо, переговори пройшли успішно, а він благополучно уникнув покарання.

У липні 2015 року МВС порушило кримінальну справу, пов'язану зі скандальним тендером на бурові вишки. Тоді стало відомо, що крім самого факту закупівлі вишок за завищеними цінами, провернула аферу і при закупівлі транспортувальних буксирів. Розмір розкрадання бюджетних коштів був оцінений в 60 млн доларів.

Останні кінці у воду у справі «вишок Бойка» пішли в грудні 2015 року. Коли росіяни відвели обидві морські бурові вишки ближче до Криму, що за фактом можна розцінювати як банальну крадіжку. Самі вежі після окупації півострова залишалися на Одеському газовому родовищі.

Більше того, в Криму залишилася частина документів на покупку «вишок Бойка». Тому зараз в руках росіян залишилися всі козирі з цієї корупційної справі.

Соратник Юрія Бойка Євген Бакулін, який на момент скандального тендер обіймав посаду голови «Нафтогазу», теж уникнув покарання. Навесні 2014 року його потримали під арештом короткий час. Але зараз він без будь-яких проблем із законом спокійнісінько засідає у Верховній раді у складі фракції «Опозиційний блок».

У Генеральній прокуратурі запевняють, що слідство за фактом розкрадання 400 млн доларів при закупівлі бурових вишок ведеться. А пояснення, чому все тягнеться так довго, досить просте – через взаємодію з закордонними органами через запити.

Санкційні списки

Співпраця регіоналів з новою владою почалося з перших же днів після перемоги Майдану взимку 2014 року. Показовим вийшла ситуація, коли ГПУ навесні 2014 року підготувала санкційний список для Євросоюзу, в який увійшли 22 ключових чиновника з почту Віктора Януковича.

Так, як ви здогадалися, туди не потрапив ні Бойко, ні Фірташ, ні Льовочкін, ні навіть Євген Бакулін, колишній керівник НАК «Нафтогаз України».

Як заявив нардеп і журналіст Сергій Лещенко, пов'язано це з тим, що постмайданний генпрокурор Олег Махніцький не вніс фігурантів «Росукренерго» в санкційні списки на догоду своєму однопартійцю зі «Свободи» Ігорю Кривецкому – також близького друга Дмитра Фірташа.

Скраплений газ

Не менш резонансною вийшла справа з реалізації "скрапленого газу" по схемі, де фігурує Сергій Курченко.

Історія переносить нас у 2010 рік. Тоді міністр палива і енергетики Юрій Бойко разом з першим заступником директора державної компанії «Газ України» Оксаною Мас штучно завищили потреба скрапленого газу у семи регіонах країни. Для задоволення цієї потреби були проведені аукціони на продаж додаткового обсягу енергоносія. Продавати вирішили за спеціальною ціною – 20% від реальної вартості.

«Щедрими» покупцями стали 12 фіктивних фірм, що належать Сергію Курченко. Куплений газ ці фірми перепродувалися за ринковими цінами далі.




Як значилося у клопотанні слідчих Генпрокуратури, Бойко був обізнаний про суть афери з «скрапленим газом». Як міністр він забезпечував проведення всіх необхідних процедур по лінії Міністерства палива та енергетики і підзвітних йому підприємств.

Влітку 2015 року ГПУ в черговий раз підготувала клопотання на зняття недоторканності і арешт Юрія Бойка. Але далі намірів це справа не рушила.

Вплив на ринок газу

Після перемоги Майдану взимку 2014 року Юрій Бойко був відсторонений від влади. Але, навіть номінально не займаючи високих державних посад, його вплив на газовий ринок залишилося. І допоміг йому в цьому зять Сергій Горовий, який очолював і нині очолює ПАТ «Київгаз».




Обійнявши посаду міністра палива та енергетики в 2010 році, Юрій Бойко допоміг чоловікові своєї дочки в тому, щоб він став главою «Київгазу». У грудні 2010 року було проведено позачергові збори власників акцій «Київгазу», на якому головою правління був обраний Сергій Горовий. Аж до червня 2016 року він залишається на своєму місці. Для усунення його з посади навесні 2016 року навіть спробували провести збори акціонерів. Але збори було зірвано, тому зять Юрія Бойка залишається на своєму теплому місці.

Результати роботи Горового на чолі «Київгазу» плачевні. У травні 2015 року НКРЭКУ провела перевірку дотримання ліцензійних умов «Київгазу». За підсумками перевірки компанія отримала штраф у 800 тисяч гривень.

Підводячи риску під усім сказаним, Національне антикорупційне бюро України повідомило, що станом на початок 2016 року у них на руках немає кримінальних справах, в яких фігурував голова «Опозиційного блоку» Юрій Бойко.

Положення справ Юрія Бойко сьогодні

Юрій Бойко без особливих проблем пережив критичні для колишніх регіоналів 2014 і 2015 роки. Красномовно про це свідчить його декларація про доходи за ці роки.

Згідно декларації за 2014 рік він і члени його сім'ї володіють чотирма ділянками землі від 600 соток і більше 2 га. Також Бойко і його рідні задекларували два житлових будинки і три квартири. Річний дохід сім'ї Бойка за 2014 рік склав понад 9 мільйонів гривень. Додайте сюди ще активи на рахунках в 27,5 млн.



У декларації за 2015 рік Бойко зазначив, що сумарні доходи його сім'ї дорівнюють майже 5,7 млн гривень. Земельні ділянки, будинки і квартири залишилися в тій же кількості. А ось кількість коштів на банківських рахунках Юрія Бойка і його рідних зросла до 39,5 млн гривень.

І це тільки офіційні цифри, які він не побоявся вказати в деклараціях.

Останнім часом Юрій Бойко приміряв на себе роль нещадного критика чинної влади, як і належить лідеру «Опозиційного блоку.

У квітні 2015 року Бойко врятував свого соратника Дмитра Фірташа від його видачі в США. Приїхавши до Відня на суд, він дав свідчення, згідно яких Фірташ був представлений як жертва політичних репресій постмайданної влади. Можливо саме це і врятувало кума Бойко від екстрадиції і, швидше за все, серйозного тюремного терміну.

У червні 2016 року Бойка «засвітився» Петербурзькому економічному форумі. У кулуарах заходу лідер «Оппоблока» заявив, що приїхав нормалізувати відносини між Україною і Росією, тому що так буде краще для обох народів. Більш того, примирення з Росією – це офіційна позиція, яку відстоює «Опозиційний блок» в Україні. Також він додав, що його політична сила відчуває переслідування від чинної влади.

Едуард Карасьов, для SKELET-info