Двісті років тому, після вигнання Януковича з країни, я спілкувався з однією цікавою людиною в бердичівській кафешці про майбутнє України. І він тоді в нашій бесіді сказав блюзнірські на той час слова: «Мине небагато часу, і всі злочини Яника на тлі «порядку» нових володарів здадуться тобі метушнею в дитячому саду...». Після сотень смертей патріотів на Майдані за такі слова мені щиро хотілося вдарити цю людину, але я обмежився лише тим, що просто перестав з ним спілкуватися...
Вчора я був свідком цікавого акта боротьби поліції, СБУ та житомирського «Беркута» (перепрошую, не знаю як після ребрендингу називається це формування поліцейського спецназу – авт.) з організованою злочинністю в Бердичівському районі біля села Райки. Під каток людей в погонах (про каток закону писати в цьому випадку не виходить – авт.) потрапило підприємство, яке переробляло породу на щебінь біля кар'єру, належить райковецькій колонії.
Історія цієї ситуації така. Біля села Гришківці знаходиться асфальтний завод одного з приватних підприємств, яке, з великою ймовірністю, входило в коло інтересів тодішньої Сім'ї. Після масових вбивств патріотів на Майдані і зміни влади в Києві, господарі заводу втекли за кордон, а їх представники (законно чи ні – зрозуміти важко) почали займатися розпродажем будівельної техніки та матеріалів.
Один олігарх, великий фахівець з громадського перевезення оселедця по новому асфальту, поклав око на цей завод і хотів купити його за безцінь. Однак колеги олігарха партії влади того часу були настільки активні, що встигли продати техніку бердичівському підприємцю. Олігарх засмутився, а в справу вступив захисник народних інтересів на прилеглих до села Гришківці територіях нардеп олександр Ревега.
Народний депутат України Олександр Ревега, обурений розкраданням чужого приватного підприємства по виробництву асфальту, пише депутатське звернення в Генеральну прокуратуру з вимогою знайти злодіїв і покарати з усією суворістю закону. Народного депутата Ревегу не бентежить той факт, що у поліції немає жодної заяви від посадових осіб асфальтного заводу про факти розкрадання майна підприємства.
Майже два роки поліція, прокуратура та інші душевні люди розбиралися в ситуації з асфальтним заводом, намагаючись встановити, в чому полягає злочинний умисел учасників угоди з продажу майна асфальтного заводу. Ймовірно, зачіпка, яка допоможе невідомому олігарху з клану порошків хапнути важку техніку була знайдена, і не дивлячись на відсутність заяв з боку власників асфальтного заводу, боротьба з організованою злочинністю закружляла в Бердичівському районі.
Вранці 17 травня 2016 року вдома у директора підприємства, на території якого знаходиться вподобана невідомому олігарху техніка, а так само у його старенької мами, працівники поліції і СБУ провели обшуки. Правоохоронці змогли переконати суддю, що в будинку директора і його матері, ймовірно, є речові докази, які можуть довести причетність «потенційного злочинця» до крадіжки техніки, про яку ніхто не заявив. На жаль, не гранат, ні навіть пари кілограм наркотиків, знайти не вдалося... Але житомирські правоохоронці, окрилені Кримінальним кодексом України та гаслом Порошенко «Житы по-новому», не опустили руки і пішли боротися з організованою злочинністю на територію підприємства, де знаходилася важка техніка, нібито вкрадена у асфальтного заводу за версією нардепа, але не значиться в базі викрадення транспортних засобів.
Видовище мощі правової держави було шикарним і ефектним. Проти трьох працівників підприємства (не дивлячись на відсутність в руках робітників косметичок від Луї Вітон – всі потенційні злочинці) правоохоронці виставили чоловік 15 співробітників поліції, чоловік 10 офіцерів СБУ і чоловік 20 «Беркута» в екіпіровці для розгону порушників громадського порядку. Шкода на даху автобуса, в якому привезли воїнів спецпідрозділу «колишній(?)Беркут» з Житомира не було кулемета, а в повітрі не баражували бойові вертольоти... Дивлячись на цю махину придушення зла в ім'я добра олігархів, я відразу зрозумів що кінець організованої злочинності не за горами, і головне в цьому процесі, щоб вас, шановні читачі, в цю саму організовану злочинність не призначили.
Я спробував поспілкуватися з милою дамою, керівником відділу по боротьбі з організованою злочинністю з Житомира, щоб з'ясувати, чи все в порядку з організованою злочинністю в нашому Бердичівському районі. Але жінка пояснила, що на завданні і не може відповісти на питання. Запропонувала викласти мені свої питання у письмовій формі і принести їй в робочий час для підготовки відповіді. Я подякував представника оновленої поліції за ємну оновлену відповідь і став спостерігати за оновленими діями поліцейських по вилученню важкої техніки і перегонки її на зберігання «до з'ясування всіх обставин». При цьому, соромно говорити, радів за оновлену організовану злочинність – вміють працювати, справжні злочинці просто діти порівняно з ними.
Як я вже вказав у заголовку цієї статті, нардеп олександр Ревега тут не причому. А те, що помічник народного депутата Ревеги Новицький опинився на місці слідчих дій поліції та СБУ і натхненно тиснув руки поліцейським, то, ймовірно, це збіг обставин – приїхав чоловік повітрям подихати на проммайданчик. Таким збігом обставин стала і автомобільна техніка, яка вивозила «підозрілі вантажівки і навантажувач» з території підприємства по проханню слідчого поліції – автотехніка належить підприємству... нардепа Олександра Ревеги.
Нагадаю читачам, вся ця боротьба з організованою в Бердичівському районі злочинністю відбувається при відсутності порушеної кримінальної справи, в рамках всього лише... розслідування, яке дасть поліції інформацію – є злочин або нардепу Ревезі здалося.
Я спеціально не чіпаю тематику «чи законно все, що відбувається» з тієї причини, що у мене немає достатньої кваліфікації, щоб установити це: правоохоронці кажуть, що все законно, представники підприємства стверджують зворотне. Тепер справа за юристами, які встановлять усі обставини того, що сталося і хто більше прав.
Залишилося лише додати заклик до українським школярам: «Діти, вчіть іноземні мови! Це допоможе вам стати лідерами українських громад де-небудь в Торонто, Берліні чи Варшаві, і гордо нести в цивілізованому світі українську культуру та самобутність нашого народу».
Валерій ШЕЛЕПА, berdichev.biz
