А ще тут бензин дешевше води, безвідсоткові позики, матеріальна допомога до 22 років, комунальні платежі оплачує держава, а іноді вона ж і зовсім просто прощає позичальникам всі їхні кредити!
Феноменальна країна, яку ще 25 років тому сусід нещадно випалював і змішував з землею.
Сьогодні тут хмарочоси ростуть швидше, ніж гриби, продажі супердорогих і ексклюзивних машин випереджають всі мислимі прогнози, а на кожного громадянина країни припадає 1 слуга і 1,5 заробітчанина.
Це Кувейт.
Країна, про яку багато хто взагалі мало що знають і навіть не зможуть знайти на карті світу.
Але яка сьогодні входить до сімки найбагатших країн світу за рівнем життя...
Причина феноменального багатства і високого рівня життя в цій країні банальна. Нафта.
Сільського господарства в Кувейті немає. Рибальства, якими годувалися споконвіку, теж (шхуни можна побачити лише в музеї, а затоки розсікають потужні моторні човни і дорогі яхти). Але завдяки нафти ВВП на кожного кувейтця в 2015 році склав більше $30 000, так що країна може собі дозволити багато чого.
Вся нафтова галузь тут належить державі — вона була відібрана у англійців після здобуття еміратом незалежності в 1961 році і зараз ні одна крапля нафти не йде повз еміратської скарбниці. Видобувається рівно стільки, скільки потрібно для безбідного існування, а також стільки, на скільки було укладено контрактів. Все розумно і грамотно. Ніякого демпінгу, ніякого троллінгу сусідів і конкурентів. Поки Іран з саудитами міряються морквинами, у кого ціна на нафту нижче, кувейтці тихою сапою динар до динару складають гроші в казну, будують хмарочоси, автостради, лакшері-готелі і гігантські торгові молли
Емір наділив кувейтців багатьма благами: безкоштовна освіта (причому для особливо обдарованих оплачується навчання в провідних вузах світу), безплатне лікування в будь-якій країні(!!!), безвідсоткові кредити на житло від держави (Коран забороняє робити гроші на грошах, тобто позичати під відсотки).
Допомога по безробіттю становить $800, а мінімальна зарплата в держсекторі — $2500. Середня зарплата у заробітчан — $1000.
На весілля нареченому видається кредит в 70 тисяч динарів ($240 тисяч), у рахунок погашення якого із зарплати вираховується за 20 динарів на місяць!
На будівництво власного будинку держава видає кредит до $1 млн., чого зазвичай вистачає для будинку зі всіма зручностями на п'ять кімнат.
Але найголовніше, коли нафта на світовому ринку дорожчає, Емір прощає всі борги і всі кредити списуються. Так що кувейтці просто-таки моляться, щоб ціни на нафту знову пішли вгору
Допомога на дітей у розмірі $200 на одну дитину виплачується, коли діти йдуть на роботу (а це відбувається в 22-25 років). Правда, тільки якщо дітей не більше п'яти. Якщо ж батько зважився на шостого і наступних дітей, значить, він може собі дозволити цю розкіш і оплачує їх утримання самостійно.
Комунальні послуги — за рахунок держави. Навіть супутникове ТБ безкоштовно, якщо ти дивишся відкриті канали.
Бензин в Кувейті дешевше питної води: літр пального коштує 65 філсів (приблизно 5 грн), а літрова пляшка найдешевшої прісної води — 100 філсів (приблизно 8 грн).
Але є головне "але" — пільги поширюються лише на 1,1 млн. осіб із майже 3,5-мільйонного населення емірату. Предки цього мільйона мали документи про проживання тут з 1927 року, коли були визначені границі Кувейту. Вони мають паспорта синього кольору. Всі інші місцеві називаються "бедунами" (близько 200 тисяч осіб), вони мають "сірий" паспорт негромадянина, який дає право на проживання в Кувейті, але на роботу в адміністрацію, на службу в армію або поліцію їх не беруть. Вони можуть десятиліттями чекати милості еміра, який по великим святам дарує громадянство 20-30 людям. Може отримати громадянство і іноземець, але за особливі заслуги, наприклад, подвиг на війні.
В результаті мало не кожен громадянин Кувейту мало того, що багатий і може особливо не переживати про своє майбутнє, дах над головою і фрукти на столі, так ще й має персонального слугу. Якщо ви підете на ринок або в магазин, можете помітити, як між торговими рядами за чоловіком у білому дишдаше або жінкою в чорному хіджабі часто слідує слуга з візком. Господар лише вказує, які саме фрукти йому сподобалися, і розраховується з продавцем, а слуга складає покупки в пакети і носить їх...
Звичайно, візуально Кувейт ще дуже сильно відстає від тих же Еміратів або Катару: тут ще немає тієї божевільної кількості хмарочосів, Роллс Ройс і місць для проведення часу в стилі luxury, але він стрімко наближається до своїх сусідів у цій частині.
Це "відставання" обумовлено руйнівною війною з Іраком на початку 90-х, після закінчення якої кувейтці ще довго боялися інвестувати в свою країну, побоюючись повторення війни та втрати всіх вкладень. І лише з падінням режиму Хусейна вони знову обернули свої погляди на Кувейт. З тих пір і почалася неприпинний бум інвестицій, будівництва, споживання і розвитку.
Щоб усвідомити, наскільки багато грошей у людей, досить зайти в будь-яку ювелірну крамницю або гігантський молл.
У крамницях ви практично не знайдете тонких золотих ланцюжків або маленьких кілець.
Замість них всі стіни будуть прикрашені масивними золотими поясами з ціною від 10 тисяч доларів і вище, а у вітринах лежати кільця з великими діамантами або іншими коштовними каменями.
Наприклад, це прикраса коштує 14,5 тисяч доларів.
При тому, що жінки носять хіджаб і навіть не можуть його продемонструвати оточуючим.
Тільки вдома і тільки своєму чоловікові...
Загалом, кувейтці обожнюють свого 86-річного еміра Сабаха ас-Сабаха, пишаються своєю країною, ні за що не проміняють свій синій паспорт ні на який інший...
Джерело
