Які її результати?
1. Тема блокади Криму надійно повернута до порядку денного найважливіших суспільних питань. Це, звичайно, не вирішує питання назавжди, але сьогодні політики, ЗМІ та суспільство говорять про Крим більше і глибше, ніж до початку акції.
2. З’явились ознаки зміни позиції української влади. Нехай, як завжди, під тиском громадянського суспільства. а не за власною ініціативною чи хоча би, виходячи з відчуття власної відповідальності за долю країни, але українська влада почала діяти:
- президент дав розпорядження підготувати Стратегію повернення Криму. І, хоча, найбільш ймовірно, українська влада не готова підготувати подібний документ, але інший документ, під умовною назвою Основи державної політики щодо тимчасово окупованої території АРК та м. Севастополь невдовзі може побачити світ та бути затвердженим;
- уряд прийняв рішення щодо обмеження поставок і торгівлі з тимчасово окупованим Кримом;
Політики, ЗМІ та суспільство говорять про Крим більше і глибше, ніж до початку акції
- припинено електропостачання Криму за "липовими" договорами, які фактично визнають окупацію, президент був змушений висловити свою позицію щодо цього договору;
- фактично сформовано громадську думку, яка, хоч і знехочу, але поділяється владою, щодо необхідності скасування Закону про вільну економічну зону в Криму;
- на квітень призначені і вже почалась підготовка до парламентських слухань щодо тимчасово окупованих територій, які можуть стати черговим важливим кроком для формування державної політики у цій сфері.
3. Тема Криму знову повертається до порядку денного світової політики. Президент був змушений визнати недостатність зусиль у цьому напрямку, оголосив про наміри заснувати окремий переговірний формат "Женева плюс" для обговорення проблеми Криму. Зазначена ідея вже отримала підтримку з боку Європарламенту.
4. Аналітичні центри отримали достатньо інформації щодо стану "інтеграції" Криму до РФ, забезпечення півострова. Ця інформація важлива з точки зору планування різного роду спеціальних військових та інформаційно-психологічних операцій.
5. Громадянське суспільство України примусило українську владу відпрацювати методи ведення гібридної війни проти РФ. Ми можемо бути успішними!
Так, слід визнати, що в ході проведення акції виникали складні ситуації, які чітко фіксувалися правозахисною спільнотою. Треба вчитися працювати в рамках закону, або не викликати нарікань з точки зору права. Але подібні ексцеси ніскільки не применшують вагомість і результати. Критика акції з боку низки громадських організацій України є компліментом на адресу громадянського суспільство - воно міцне, різностороннє, активне.
Треба подякувати ініціаторам та учасникам акції. Ніколи раніше в українській історії такі вагомі результати не досягалися порівняно невеликою групою людей з невеликими ресурсами і за порівняно короткий проміжок часу.
Богдан Яременко НВ
