Депутати кримської "Держради" роблять судомні зусилля для того, щоб змінити російський закон про особливості погашення жителями автономії кредитів, що ті взяли в українських банках. Гадаю, колабораціоністи забули старий мудрий анекдот про старого мудрого рабина, до якого прибігає наречена, щоби поцікавитися, як їй лягати в ліжко після весілля, в сорочці чи без неї. І ребе резонно відповідає - як би пом'якше це відтворити - що в будь-якому випадку результат буде той самий. - Пише журналіст Віталій Портніков для Крим.РеаліїТак от, крім нареченої, у рабина був Рабинович, який цікавився, чи вступати йому в колгосп одразу, чи почекати. І фраза ребе про те, що справа зовсім не в сорочці, що результат буде той самий, стосувалася не стільки схвильованої дівчині, скільки спантеличеного Рабиновича. Це взагалі такий "закон Рабиновича" - якщо обтяжені боргами і кредитами жителі Криму цього ще не зрозуміли. І питання навіть не в тому, самі вони захотіли в колгосп чи їх загнали туди чергові червоноармійці. Вони в колгоспі - і цим все сказано. А в колгоспі не питають, в сорочці ти чи ні.
У маріонеток ніхто нічого ніколи не питає. Їх просто надягають на руку, коли потрібно, а потім гидливо відправляють у нафталін!
Важко зрозуміти, чому у деякі кримчани мали ілюзію, що, перемістившись в іншу державу, вони автоматично опиняться у правовому просторі, вільному від їх боргових зобов'язань. Вони погано знають Росію - її закони, її поліцію, її колекторів. Але тепер, напевно, дізнаються добре.
Те, що в перші місяці після окупації ніяких боргів ніхто не стягував, пояснюється просто відсутністю моделі їх вибивання. Але було очевидно, що рано чи пізно в Росії знайдуться люди, які вирішать нажитися на кримських боргах. І це будуть не якісь там випадкові підприємці - в Росії взагалі не буває нічого випадкового, і заради випадкових підприємців Держдума не приймає закони. Ні, це сама російська держава вирішила заробити на поверненні боргів і кредитів. І саме тому Константинова і Аксьонова навіть не поставили до відома про суть закону, що готувався - тому що у маріонеток ніхто нічого ніколи не питає. Їх просто надягають на руку, коли потрібно, а потім гидливо відправляють у нафталін!
І це тільки початок тих горезвісних "каменів з неба", про які так люблять говорити прихильники кримської анексії. Будуть і камені, не сумнівайтеся. Тому тільки божевільний глядач російського телебачення може вірити, що Крим - це Росія. А в самій російській владі таких ідіотів дуже мало.
Тільки божевільний глядач російського телебачення може вірити, що Крим - це Росія. А в самій російській владі таких ідіотів дуже мало
Коли після Другої Світової війни у складі Росії опинилася частина території колишньої східної Пруссії - Калінінградська область - новий суб'єкт федерації практично не розвивали, бо не вірили в міцність післявоєнних кордонів. Калінінградську область тільки грабували, з неї вивозили все, що тільки можна, її історичні пам'ятки не відновлювали. Навіть зараз більша частина цього регіону виглядає так, ніби війна завершилася тільки вчора. Хоч якийсь розвиток Калінінградської області почалося тільки після 1975 року, коли був підписаний Заключний акт наради в Гельсінкі, що підтвердив непорушність післявоєнних кордонів.
Справа в тому, що Путін своєю анексією Криму цей акт поховав. Російська Федерація більше не має міжнародно визнаних кордонів. І Крим - це найвразливіше її місце. Це розуміють і російські політики, і російські бізнесмени.
Тому Крим тільки грабуватимуть.
