В рамках дослідження при Гарвардському університеті підлітків від 13 до 17 років) попросили розповісти про своє сексуальне життя – що вони вже робили, і в якому віці. Після цього вчені поцікавилися у дітей та їх батьків про те, які теми про секс вони разом обговорювали. Одні і ті ж питання вчені поставили респондентам з інтервалами в 3, 6 і 12 місяців.Результати дослідження показали, що ліберальні батьки пропустили більшість критичних моментів в сексуальному житті дітей. Незважаючи на те, що вони прагнули бути для дитини другом або наставником, з такими складними ситуаціями, як соціальний тиск у питанні статевих стосунків або страх запитати, як правильно використовувати презерватив, їх діти зіткнулися до того, як батьки зважилися порушити подібні теми.
Більшість мам не поговорили зі своїми дочками про протизаплідні засоби, хоча багато хто з опитаних дівчаток вже вступали в сексуальні стосунки. Доктор Марк Шустер (Mark Schuster), один із співавторів цього дослідження і голова відділення педіатрії в дитячій лікарні Бостона, частково пояснює небажання батьків зачіпати подібні теми страхом і дискомфортом. У першому випадку дорослі бояться, що не зуміють підібрати правильні слова, у другому – відчувають дискомфорт через потенційну сексуальність своїх дітей.
В результаті 40% батьків згідно з дослідженням заговорили про статеве життя з дітьми вже після того, як ті були сексуально активні, і встигли пройти низку болісних переживань.
Відсутність довіри між батьками і дітьми змушує останніх страждати
Батьки не бажали подібного своїм дітям. Ми хочемо, щоб вони залишалися в безпеці, розуміли, як робити правильний вибір і вміли справлятися зі складними ситуаціями. Більшість батьків хочуть, щоб їхні діти відклали початок сексуального життя, як мінімум, до закінчення школи, однак на практиці це відбувається рідко.
Мене досі дивує: багато хто вважає, що говорити з дітьми про секс необхідно ще в підлітковому віці, однак при цьому продовжують вірити, мовляв, "моєї дитини це не стосується", навіть якщо статистика стверджує протилежне. Пам'ятаю, коли мої діти навчалися у випускних класах, деякі з батьків були впевнені, що їх діти ще не вступали в інтимну близькість, хоча я знала - це неправда. В силу свого статусу, я зобов'язана була тримати в таємниці свої розмови з підлітками, і могла лише натякнути їх батькам, що пора б уже поговорити з дітьми про секс і дати їм пораду, якщо вона потрібна. Але батьки люто наполягали, що такої необхідності немає.
Така позиція дорослих несправедлива щодо молоді. Як показують дослідження, виховання дитини в дусі утримання від сексу – навіть якщо утримання позиціонується як зобов'язання - не призводить до бажаних результатів. Хоча хороша сексуальна освіта, пізніший розвиток і суворі релігійні принципи можуть стримати багатьох дітей не займатися сексом до 17-річного віку, проте число підлітків, що мали секс до 16 років, постійно збільшується. До 17-ти років їх кількість збільшується дуже сильно, а до 19-ти - сягає 75-80%.
Коли ж варто говорити з дитиною про секс, щоб підготувати його до сексуальних емоцій, відчуттів і правильного прийняття рішень? На мою думку, ще в дитячому віці, і поступово розвивати відповідні розмови аж до юнацтва. Якщо батьки сором'язливі – а таких, мабуть, більшість – варто звернутися в центри планування сім'ї, які допомагають налагодити розмову між батьком і дитиною.
Тут немає місця для повчань і проповідей – тільки відкрита розмова на складні теми.
Крім того, можна вдатися до відповідних книг. Наприклад, «Я нормальна?» (I Am Normal?) -приголомшлива книга для маленьких дітей. Також можна використовувати книгу "Все, чого б ви ніколи не хотіли, щоб ваші діти знали про секс (Але боялися, що вони запитають)" (Everything You Ever Wanted Your Kids To Know About Sex (But Were Afraid They'd Ask) доктора Шустер, автора дослідження в галузі педіатрії.
Звучить нескромно, але я також написала книгу (у співавторстві з Домініком Капелло) під назвою «"10 розмов про секс і характер, які батьки повинні провести зі своєю дитиною" (Ten Talks Parents Must Have with Their Children about Sex and Character). Є безліч інших гарних книжок. Деякі з них чітко виходять з релігійних рамок, що зручно для тих батьків, яким найбільш зручно обговорювати секс з дітьми в більш широкому етичному та духовному контексті.
Джерела знайдуться для всіх, нашим дітям, тим часом, необхідно, щоб батьки зробили перший крок і допомогли їм впоратися з проблемами і питаннями сексуального характеру.
Ми повинні усвідомлювати, що наші маленькі діти – створіння сексуальні і скоро вони опиняться у відповідних ситуаціях. Це важко прийняти, але це не звільняє нас від обов'язку виконати свій обов'язок перед дітьми як захисника і радника. Ніхто не любить їх так, як ми. Найчастіше вони будуть робити вчинки, які виходять за рамки нашого комфорту та/або наших цінностей. Коли ж ми відмовляємося визнати, що вони можуть відчувати почуття сексуального характеру, коли говоримо, що секс гріховний або використовуємо інші вкрай недоречні формулювання, від яких наші чада швидше помруть, ніж розкажуть батькам, чим займаються – все це призводить до того, що ми самі виводимо дітей на небезпечну доріжку.
Описане вище дослідження показує, що відбувається, коли люблячі батьки відпускають питання сексуальної освіти на самоплив. Ненавмисно, але вони повертаються спиною до важливої частини життя своїх дітей. Відсутність довіри між батьком і дитиною змушує останнього страждати. Ми повинні усвідомити, що їх сексуальність проявиться до того, як це стане зручним для нас і до того, як вони стануть досить емоційно зрілими, щоб впоратися з цим без поради. Ми повинні дати їм найповнішу інформацію і передати свій життєвий досвід, причому зробити це потрібно до того, як стане занадто пізно.
Пеппер Шварц на НВ
