2016-й рік Горлівка зустрічає в статусі окупованого міста. З початку «російської весни» - квітня 2014-го – навколо звільнення Горлівки велося багато дискусій, але далі слів справа не просунулася. Запекла сутичка за Дебальцеве в лютому 2015-го показала, що станеться з містом і його мешканцями в разі щоденних артилерійських обстрілів і вуличних боїв.
Після відходу по-англійськи Ігоря Безлера (відомого як Біс) і його кума – в. о. міського голови Олега Губанова влада в місті перейшла до людей ватажка «ДНР» Олександра Захарченко. Він спочатку поставив одного «мера» - Олександра Дарковского, який згодом був затриманий своїми ж спільниками і відправлений на підвал в донецьке СІЗО. Наступним мером-самозванцем призначений Роман Храменков з сусіднього Єнакієве.
Перехід на російські рублі, служба в «армії ДНР» для чоловіків як єдина можливість заробітку, простоюючі вугільні підприємства, розграбований машзавод, самотні люди похилого віку, котрі доживають свої дні в напівпорожніх селищах – це прикмети нинішнього часу.
Замість українських продуктів на новорічний стіл горлівчани набувають російське шампанське, закуповують білоруську горілку і все далі віддаляються від країни, в якій прожили 24 роки. Поряд з повсюдною безробіттям, це теж прикмета часу.
У горлівських школах все більше російських підручників, святкові заходи проходять в оточенні озброєних людей і на тлі бойової техніки, в особистих фотоальбомах горлівчан все більше знімків з ополченцями і "нашими захисниками".
З іншого боку, тисячі переселенців, які проживають в різних містах України, нудьгують по рідній Горлівці. Далеко не всі з них в'їзні – через проукраїнські позиції багатьох вважають «ворогами республіки».
Але в ці новорічні та різдвяні дні на вулицях Міста стало значно більше людей. Незважаючи на страх обстрілів, люди приїхали відзначити 2016-й у колі сім'ї, побачитися з родичами підняти келихи: "За мир".
За мир в українській Горлівці!
Олександр Білінський
