Поезія: «Вдвічі менше життя, як здається» - Андрій Малярик

Кожен раз, коли в ролі порадниці
Від кохання рятуєш ти душі.
А в цей час, десь у західній Африці,
Люди чѐрпають воду з калюжі.

Коли сотий сеанс у психолога
Не приносить тобі результату,
Десь в палаті без криків і слова
Уві сні гинуть дітки від раку.

І коли у сльоза̀х своїх топимось,
Бо Росія поцупила Крим,
В цей момент у боях під Широкино
Із життя ідуть батько і син.

Ти бу̀ла у смертельному стані,
Бо твій хлопець прийняв іншу віру.
За цей час у Алжирі й Судані
Сорок тисяч померло від СНІДу.

По секрету скажу̀ тобі, подруго:
Розцілуй усі рідні обличчя.
І не треба вважати це подвигом,
Вдвічі менше життя, як здається.

Андрій Малярик